Трибоелектричний ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Трибоелектри́чний ефе́кт — явище електризації тіл при терті.

Ефект зумовлений встановленням і розривом контакту між тілами при терті. При встановленні контакту принамні в окремих ділянках поверхонь відбувається процес адгезії — злипання поверхонь тіл. Внаслідок злипання носії заряду з одного матеріалу частково переходять в інший, прагнучи вирівняти електрохімічні потенціали. При швидкому розриві контакту частина носіїв заряду залишається в чужому тілі, створюючи таким чином надлишковий заряд. Цей механізм може підсилюватися п'єзоефектом, оскільки при терті виникають механічні напруження, та піроелектричним ефектом, оскільки при терті тіла нагріваються.

Трибоелектричний ефект був відомий ще стародавнім грекам. Фалес Мілетський описував притягання легких тіл, що натертого шерстю бурштину. Слово електрика походить від грецької назви бурштину.

Електризація тертям викоритовується, наприклад, у електростатичному генераторі ван де Граафа.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]