Трибунал Римської Роти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трибунал Священної Римської Роти названий на честь круглої кімнати, де він уперше зібрався.
Emblem of the Papacy SE.svg
Стаття із серії:
Римська курія
 
ChristianitySymbolWhite.PNG Портал «Католицтво»

Апо́стольський Трибуна́л Ри́мської Ро́ти (лат. Tribunal Apostolicum Rotae Romanae), протягом століть також називався Свяще́нна Ри́мська Ро́та, є вищим апеляційним трибуналом Римо-Католицької Церкви, відносно більшості її членів латинського обряду[1] і кількох східних католицьких Церков[2] і другий вищий церковний суд, що його заснував Святий Престол.[3] Римо-Католицька Церква має завершену юридичну систему, яка є найстарішою юридичною системою що використовується сьогодні. Суд названий Рота (колесо) тому що судді, які називалися аудиторами, початково зустрічались у круглій кімнаті, щоби слухати справи.[4]

Структура[ред.ред. код]

Папа Римський призначає аудиторів Римської Роти й визначає одного з них деканом,[5] яким від 22 вересня 2012 року є Преподобнійший монсеньйор Піо Віто Пінто. Рота випускає свої декрети й пропозиції латинською мовою.[6] Рота ухвалює рішення в справах у секції (що називається Turnus) із трьох аудиторів, або більше, залежно від складності питання, яку призначає декан Трибуналу, хоча, інколи велика кількість аудиторів призначається на приватну справу.[7] Аудиторами Роти призначаються найкращі церковні судді, що служать у різних дієцезіях по всьому світі.

Обов'язки[ред.ред. код]

Трибунал Римської Роти, виконує функцію апеляційного трибуналу третьої інстанції, звичайно розглядає рішення нижчих судів, якщо початковий суд (перша інстанція) і перший апеляційний суд (друга інстанція) не домовляться про результат справи.[8] І все ж, будь які сторони початкового рішення перед судом Латинської Церкви (а також деяких Східних Церков) мають право звертатися з проханням до другої апеляційної інстанції безпосередньо до Трибуналу Римської Роти.[9] З-поміж усіх справ, що їх розглядає Трибунал, переважають прохання про винесення декрету про анулювання. Хоча Трибунал має юрисдикцію розглядати будь-який тип судових й адміністративних справ у будь-якій царині канонічного права. У певних випадках, Трибунал Римської Роти має ексклюзивну оригінальну, зокрема в будь-якій суперечливій справі, де єпископ Латинської Церкви є відповідачем.[10] Якщо до справи ще можна звернутися після рішення Трибуналу Римської Роти, апеляція спрямовується в різні Turnus, або експертну комісію Трибуналу Римської Роти.

Трибунал Римської Роти є вищим апеляційним судом, але він не є вищим або верховним судом. Судові рішення Трибуналу Римської Роти може, проте з великими труднощами, скасувати Найвищий Трибунал Апостольської Сигнатури.[11] Проте, юридична процедура або процес, що використовують судді Трибуналу Римської Роти, справ не по суті питання, перебувають на суді перед Трибуналом Апостольської Сигнатури: Трибунал Апостольської Сигнатури єдиний компетентний, що дає згоду позивачеві на новий судовий розгляд, що буде проведений перед новим Turnus Трибуналу Римської Роти, якщо Трибунал Римської Роти знайшов помилку якої припустилися в процедурі («de procedendo»).

Аудитори Трибуналу Римської Роти[ред.ред. код]

Чинні аудитори Трибуналу Римської Роти, з їх датами призначення від Папи Римського:

  • Найдостойнійший монсеньйор Піо Віто Пінто (Декан) (25 березня 1995);
  • Найдостойнійший монсеньйор Кеннет Боккафола (3 квітня 1986);
  • Найдостойнійший монсеньйор Йозеф Хубер (2 грудня 1992);
  • Найдостойнійший монсеньйор Джованні Баттіста Де Філіппі (20 грудня 1993);
  • Найдостойнійший монсеньйор Робер М. Сабле (6 червня 1993);
  • Найдостойнійший монсеньйор Еджидіо Турнатурі (9 червня 1993) — голова Дисциплінарної Комісії губернаторства держави-міста Ватикану;
  • Найдостойнійший монсеньйор Моріс Моньє (9 січня 1995);
  • Найдостойнійший монсеньйор Ханна Алван (4 березня 1996);
  • Найдостойнійший монсеньйор Джордано Каберлетті (12 листопада 1996);
  • Найдостойнійший монсеньйор Анджело Бруно Боттоне (4 листопада 1997);
  • Найдостойнійший монсеньйор Гжегож Ерлебах (4 листопада 1997);
  • Найдостойнійший монсеньйор Жаєр Феррейра Пена (8 лютого 1999);
  • Найдостойнійший монсеньйор Джузеппе Шачча (25 березня 1999);
  • Найдостойнійший монсеньйор Джованні Верджінеллі (28 березня 2000);
  • Найдостойнійший монсеньйор Агостіно Де Анджеліс (23 квітня 2001);
  • Найдостойнійший монсеньйор Джерард Маккей (8 червня 2004);
  • Найдостойнійший монсеньйор Абду Яакуб (15 листопада 2004);
  • Найдостойнійший монсеньйор Мішель Хав'є Лео Арокіарай (25 квітня 2007);
  • Найдостойнійший монсеньйор Алехандро Арельяно Седільо (25 квітня 2007);
  • Найдостойнійший монсеньйор Септіміо Марончеллі, OFM (11 серпня 2010);
  • Найдостойнійший монсеньйор Джованні Ваккаротто (11 серпня 2010);
  • Священник Давид Марія А. Яегер, OFM (9 травня 2011);
  • Найдостойнійший монсеньйор Феліпе Ередіа Естебан (4 жовтня 2011);
  • Найдостойнійший монсеньйор Віто Анджело Тодіско (4 жовтня 2011);
  • Найдостойнійший монсеньйор Давіде Сальваторі (30 грудня 2011);
  • Священник Маркус Грауліх (30 грудня 2011);
  • Найдостойнійший монсеньйор П'єро Амента (8 вересня 2012);
  • Найдостойнійший монсеньйор Алехандро В. Бунге (20 квітня 2013)

Чиновники Трибуналу Римської Роти[ред.ред. код]

  • Найдостойнійший монсеньйор Алессандро Перего (Зміцнювач правосуддя) (12 квітня 2008);
  • Найдостойнійший монсеньйор Набіх Моавад (Ад'юнкт-зміцнювач правосуддя) (25 листопада 2000);
  • Найдостойнійший монсеньйор Енріко Адріано Роса (Захисник Уз) (19 червня 2008);
  • Найдостойнійший монсеньйор Франческо Віскоме (Заступник захисника Уз) (30 грудня 2011);
  • Найдостойнійший монсеньйор Антоніо Бартолаччі (Голова канцелярії);
  • Найдостойнійший монсеньйор Роберто Голебіовський, (Перший нотарій);
  • Найдостойнійший монсеньйор Франческо Віскоме, (Другий нотарій).

Виноски[ред.ред. код]

  1. Codex Iuris Canonici [CIC] canons 1443, 1444.
  2. Codex Canonum Ecclesiarum Orientalium [CCEO] canon 1065.
  3. Див Іван-Павло II, апостольська конституція Pastor Bonus пар. 121, 80 Acta Apostolicae Sedis 841 (1988) (зауваження, що Апостольська Сигнатура є вищим трибуналом).
  4. Едвард Пітерс, Canon Law—Canonistics—Rota Background, http://www.canonlaw.info/personal_rotademo.htm (оновлений 21 жовтня 2006).
  5. Pastor Bonus art. 127.
  6. Pastor Bonus art. 16 (Латинська офіційна мова Римської курії).
  7. Canon L. Socy. Gr. Brit. & Ir., The Canon Law Letter and Spirit: A Practical Guide to the Code of Canon Law ¶ 2907, at 837 (Gerard Sheehy et al. eds., Liturgical Press 1995).
  8. Pastor Bonus art. 128 § 2.
  9. Pastor bonus art. 128 § 1.
  10. Див. Pastor Bonus art. 129 § 1.
  11. Див. Pastor bonus пар. 122 (noting that the Apostolic Signatura, from Rotal sentences, hears plaints of nullity, petitions for total reinstatement, and petitions for new examination of status-of-persons cases and also hears misconduct proceedings against Rotal auditors).

Посилання[ред.ред. код]