Трипаносома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трипаносома
Trypanosoma cruzi crithidia.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Екскавати (Excavata)
Тип: Евгленові (Euglenozoa)
Підтип: Мастігофори (Mastigophora)
Клас: Кінетопластиди (Kinetoplastida)
Ряд: Trypanosomatida
Родина: Трипаносомові (Trypanosomatidae)
Рід: Trypanosoma
David Gruby, 1843
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Trypanosoma
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 5690
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Trypanosoma

Трипаносо́ма (Trypanosoma) — рід паразитичних найпростіших класу джгутикових. Розміри від 12 до 100 мкм. Паразити крові та тканин хребетних. Багато видів є хвороботворними, викликають важкі захворювання — трипаносомози, серед яких найнебезпечніші для людини сонна хвороба та хвороба Шагаса, для рогатої худоби — Нагана та Сурра.

Будова[ред.ред. код]

Тіло видовжене, на задньому кінці джгутик. Між пелікулою та джгутиком є перетинка, так звана ундулююча мембрана, за допомогою якої трипаносома здатна рухатись у в'язкій крові, лімфі, та спинномозковій рідині. Біля джгутика в клітині розташована органела мітохондріальної природи — кінетопласт, дуже багата ДНК. Розмножуються трипаносоми повздовжнім діленням, статевий процес відсутній. В циклі розвитку характерна зміна кількох морфологічних стадій:

  • Трипомастігота має видовжену форму, довгий джгутик, ундулюючу мембрану, здатна рухатись — паразит хребетних хазяїв, становить для них інвазивну стадію
  • Епімастигота схожа на трипомастиготу, але джгутик короткий, ундулююча мембрана виражена погано, існує тільки в організмі переносника, здатна перетворюватись на трипомастиготу
  • Амастигота нерухома, ундулююча мембрана та джгутик відсутні, паразитує в організмі хребетних, внутришньоклітинний паразит, здатна перетворюватись на трипомастиготу
  • Метациклічна форма

Особливості життєдіяльності[ред.ред. код]

Трипаносоми здатні уникати імунологічних реакцій організму хазяїна завдяки генетично запрограмованому механізму зміни властивостей клітинної стінки. У відповідь на дію антитіл хазяїна такі зміни можуть повторюватись багаторазово, що викликає рецидиви хвороби. Переносниками трипаносом є кровосисні комахи: двокрилі — муха цеце, та напівжорсткокрилі — клопи. Перенесення інфекції може відбуватись механічно на ротових органах комахи, крім того збудник може розмножуватись в тілі комахи мігруючи, після цього в слинні залози.

Патогенез[ред.ред. код]

Потрапивши в організм хребетних трипаносоми перші 9 — 10 діб розмножуються під шкірою, потім переносяться до лімфатичної системи, з якої потрапляють у кров, яка в свою чергу, розносить їх у всі тканини та органи. Переважно накопичуються у спинному та головному мозку. При цьому збудники руйнують тканини та клітини органів та отруюють організм своїми токсинами. Діагностують трипаносоми виявленням їх у мазках крові.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Трипаносоми (рос.)