Трипаносома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Трипаносоми)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трипаносома

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Discoba
Тип: Евгленові (Euglenozoa)
Підтип: Мастігофори (Mastigophora)
Клас: Кінетопластиди (Kinetoplastida)
Ряд: Trypanosomatida
Родина: Трипаносомові (Trypanosomatidae)
Рід: Trypanosoma
David Gruby, 1843
Посилання
Вікісховище: Category:Trypanosoma
Віківиди: Trypanosoma
EOL: 91251
NCBI: 5690

Трипаносо́ма (Trypanosoma) — рід паразитичних найпростіших класу кінетопластид. Розміри від 12 до 100 мкм. Паразити крові та тканин хребетних, часто спричинюють тяжкі захворювання — трипаносомози, серед яких найнебезпечнішими є сонна хвороба людини й хвороба Шагаса рогатої худоби, а також хвороби Нагана (збудник — Trypanosoma brucei)[1], Сурра[Note 1][2], Су-ауру[Note 2][3].

Окремі види[ред. | ред. код]

На сьогодні[коли?] відомі такі види цього роду:
T. acanthobramae, T. agouchyi, T. aligaricum, T. avium, T. balbianii, T. balistes, T. barbari, T. batrachi,
T. blanchardii,T. boyli, T. brucei, T. bufophlebotomi, T. calmettei, T. centropi, T. citelli, T. clariae, T. clozeli, T. cobitis,
T. cruzi, T. cuculli, T. danilewskyi, T. denysi, T. duttonii, T. eberthi, T. elephantis, T. elongatum, T. equiperdum,
T. euphorbiae, T. evansi, T. evotomys, T. gachuii, T. gallayi, T. gambiense, T. garruli, T. granulosum, T. grewali,
T. grobbeni, T. grosi, T. gymnorhidis, T. hippicum, T. humboldti, T. hylea, T. hypostomi, T. ichneumoni, T. ingens,
T. ixobrychi, T. lagonostictae, T. leporis-sylvaticus, T. lewisii, T. liothricis, T. lobivenelli, T. marathwadense, T. martini,
T. microti, T. minasense, T. montezumae, T. mukundi, T. muscae, T. musculi, T. neinavana, T. neotomae,
T. nicolleorum, T. ninaekohlyakimovae, T. occidentale, T. peromysci, T. piscium, T. platydactyli, T. polyplectri,
T. pontyi, T. primeti, T. puntii, T. rabinowitschae, T. rajae, T. rayi, T. remaki, T. rotatorium, T. rupicoli, T. rutherfordii,
T. sanguinis, T. scelopori, T. scyllii, T. scylliumi, T. serveti, T. soleae, T. soricis, T. toddii, T. triatomae, T. tropidonoti,
T. turdoidis, T. ugandense, T. venezuelense, T. vespertilionis, T. vittatae, T. vivax, T. winchesiense[джерело?].

Будова[ред. | ред. код]

Клітини видовжені та звужені на кінцях. Розміри від 12 до 100 мкм. Посередині тіла розташоване ядро, а на задньому кінці — блефаробласт і базальне тільце, від якого починається джгутик. Між пелікулою та джгутиком є перетинка, так звана ундулююча мембрана, за допомогою якої трипаносома здатна рухатись у в'язкій крові, лімфі та спинномозковій рідині. Біля джгутика в клітині розташована органела мітохондріальної природи — кінетопласт, дуже багата ДНК. Розмножуються трипаносоми поздовжнім діленням, статевий процес відсутній[1]. У циклі розвитку характерна зміна кількох морфологічних стадій:

  • Трипомастигота має видовжену форму, довгий джгутик, ундулюючу мембрану, здатна рухатись — паразит хребетних хазяїв, становить для них інвазивну стадію
  • Епімастигота схожа на трипомастиготу, але джгутик короткий, ундулююча мембрана виражена погано, існує тільки в організмі переносника, здатна перетворюватись на трипомастиготу
  • Амастигота нерухома, ундулююча мембрана та джгутик відсутні, паразитує в організмі хребетних, внутришньоклітинний паразит, здатна перетворюватись на трипомастиготу
  • Метациклічна форма

Особливості життєдіяльності[ред. | ред. код]

Трипаносоми здатні уникати імунологічних реакцій організму хазяїна завдяки генетично запрограмованому механізму зміни властивостей клітинної стінки. У відповідь на дію антитіл хазяїна такі зміни можуть повторюватись багаторазово, що зумовлює рецидиви хвороби. Переносниками трипаносом є кровосисні комахи: двокрилі — муха цеце —, та напівжорсткокрилі — клопи. Перенесення інфекції може відбуватись механічно на ротових органах комахи, крім того збудник може розмножуватись в тілі комахи мігруючи, після цього в слинні залози.

Патогенез[ред. | ред. код]

Докладніше: Сонна хвороба
Докладніше: Хвороба Шагаса

Потрапивши в організм хребетних трипаносоми перші 9 — 10 діб розмножуються під шкірою, потім переносяться до лімфатичної системи, з якої потрапляють у кров, яка в свою чергу, розносить їх у всі тканини та органи. Переважно накопичуються у спинному та головному мозку. При цьому збудники руйнують тканини й клітини органів й отруюють організм своїми токсинами. Відбувається ураження клубочкового апарату нирок, у серці — крововиливи та некрози, у селезінці та печінці — дистрофічні зміни. Виявляються за допомогою світлової мікроскопії в мазках крові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хвороба коней, великої рогатої худоби, верблюдів, собак та слонів, яку спричиняє Trypanosoma evansi.
  2. Хвороба верблюдів, коней, віслюків та собак, яку спричиняє Trypanosoma ninaekohlyakimovae. Назва Су-ауру походить від каз. су ауру — «хвороба від води».

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Stuart K., R. Brun, S. Croft, A. Fairlamb, R.E. Gurtler, J. McKerrow, S. Reed and Tarleton, R. (2008). Kinetoplastids: related protozoan pathogens, different diseases. J. Clin. Invest. 118: 1301—1310. doi:10.1172/JCI33945. PMC 2276762. PMID 18382742.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  • Трипаносоми // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Трипаносоми (рос.) [недоступне посилання]