Триптих
Триптих (від грец. τρίπτυχος — складений втричі) — витвір мистецтва, який складається з трьох картин, барельєфів та ін, об'єднаних спільною ідеєю (складень). Робота поділяється на три секції або три різьблені панелі, які висять разом та поруч. Триптих є різновидом поліптіху, що позначає роботу з безлічі панелей або картин. Середня робота як правило найбільша, а з боків розташовуються дві менші належать до неї роботи, хоча складові триптихи роботи зазвичай рівні за розмірами.
Незважаючи на те, що корінь слова йде від давньогрецького «triptychos», слово виникло в Середньовіччі від давньоримської назви таблички для письма, яка мала дві навісні панельки, що примикають до центральної. Слово також могло використовуватися для позначення ювелірної підвіски.
Зміст |
Еволюція [ред.]
Форма триптиха прийшла з раннього християнського мистецтва і в Середньовіччі була популярним форматом для створення картин, які вішали біля вівтаря. Географічна поширеність становила від східних візантійських храмів до Британії на заході. Художники та скульптори Ренесансу, такі як Ганс Мемлінг («Страшний суд» із Гданська) та Ієронімус Босх теж використовували цю форму мистецтва, а також цей термін вживається у відношенні малих літературних форм, в першу чергу віршів.
Починаючи з готичного періоду і далі як в Європі, так і в інших країнах стіни навколо вівтарів у церквах та соборах часто оформлялися триптихами. У Соборі Антверпенської Богоматері знаходяться два зразки роботи Рубенса, а в Соборі Паризької Богоматері є інший зразок архітектурного триптиха. Структура триптиха традиційна для церковних вітражів.
Приклади [ред.]
Хоча найвідоміший вид триптиха поруч з вівтарем, що не належать до цієї категорії відомі роботи включають в себе твори:
- Благовіщення і двоє святих (Сімоне Мартіні)
- Сад земних насолод (Ієронімус Босх)
- Вівтар Портінарі (Гуго ван дер Гус)
- Воздвиження Хреста (Пітер Пауль Рубенс)
- автопортретні триптихи Френсіса Бекона
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Триптих
