Тромйоган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тромйоган
Річка Тромйоган на мапі басейну Обі
61°13′18″ пн. ш. 73°41′57″ сх. д. / 61.22166667002777274° пн. ш. 73.69916667002777899° сх. д. / 61.22166667002777274; 73.69916667002777899
Витік Сургутський район Ханти-Мансійського АО, Росія (Сибірські Ували)
• координати 63°12′22″ пн. ш. 71°49′05″ сх. д. / 63.20611111113877456° пн. ш. 71.818055555583782734° сх. д. / 63.20611111113877456; 71.818055555583782734
Гирло права притока Обі
• координати 61°13′17″ пн. ш. 73°42′08″ сх. д. / 61.22156500002777335° пн. ш. 73.702477000027784015° сх. д. / 61.22156500002777335; 73.702477000027784015
Басейн ОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни:  Росія
Прирічкові країни: Росія: Ханти-Мансійський АО
Регіон Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина 581 км
Площа басейну: 55 600 км²
Середньорічний стік 112,67 м³/с
Притоки: Ай-Тромйоган (л.), Лук'ягун (л.), Репорн'ягун (л.), Нятлонгаягун (л.), Сукур'яун (пр.), Тляттиягун (л.), Ентль-Іміягун (л.), Інгуягун (л.), Аган (л.)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 47,68
 
лютий: 36,91
 
березень: 31,81
 
квітень: 35,11
 
травень: 200,90
 
червень: 361,97
 
липень: 163,44
 
серпень: 110,90
 
вересень: 117,05
 
жовтень: 125,72
 
листопад: 84,73
 
грудень: 65,88
 
Єрмаково (160 км від гирла), 1955–1987

Тромйоган (рос. Тромъёган) — річка в Росії, права притока Обі, тече у Сургутському районі Ханти-Мансійського АО.

Фізіографія[ред. | ред. код]

Тромйоган бере початок на Сибірських Увалах, тече на південний схід і південь. Впадає в обську протоку Саніна між Сургутом і Лангепасом.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Довжина річки 581 км, площа басейну 55 600 км². Середньорічний стік, виміряний за 160 км від гирла біля села Єрмаково становить 112,67 м³/с (за результатами вимірянь у 1955—1987 роках). Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (31,8 м³/с), максимум — у червні (361,97 м³/с). За період спостережень абсолютній мінімум місячного стоку (16,7 м³/с) спостерігався у квітні 1969 року, абсолютний максимум — у червні 1976 (573 м³/с).

Живлення мішане з переважанням снігового. Замерзає у жовтні — на початку листопада, скресає у травні. Повінь з травня до жовтня.

Головна притока — Аган — впадає у Тромйоган зліва у його низов'ях незадовго до гирла. Інші значні притоки: Ай-Тромйоган, Лук'ягун, Репорн'ягун, Нятлонгаягун, Сукур'яун, Тляттиягун, Ентль-Іміягун, Інгуягун. В басейні Тромйогана близько 90 тис. озер.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Тромйоган судноплавний на 235 км від гирла (до села Русскінська). Його притока Аган судноплавна на 360 км від її впадіння у Тромйоган.[1]

Населені пункти на річці: Кочова, Русскінська, Тром-Аган.

Відразу після злиття з Інгуягуном Тромйоган перетинає залізничний міст на гілці Тюмень — Сургут — Новий Уренгой, яка з'єднує Транссибірську магістраль з районами нафто- і газодобичі на півночі Західного Сибіру. Ще один залізничний міст перетинає Тромйоган дещо вище злиття з Аганом на відгалуженні залізниці, що веде від Ульт-Ягуна до Нижньовартовська. В багатьох місцях річка перетинається нафто- та газопроводами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації [Архівовано 2015-03-18 у Wayback Machine.], затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Праві притоки Обі
→ → Ватинський Йоган Тромйоган Пім → →