Троодон
| Троодон | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Troodon Leidy, 1856 | ||||||||||||||
Види та синоніми
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Троодон (Troodon, з дав.-гр. — «зуб, що ранить») — колишній сміттєвий таксон і потенційно сумнівний рід відносно невеликих птахоподібних динозаврів-тероподів, достеменно відомий з кампанського віку пізньої Крейди (близько 77 млн років тому). До нього належить щонайменше один вид, Troodon formosus, відомий з Монтани. Відкритий у жовтні 1855 року, T. formosus був одним з перших динозаврів, знайдених у Північній Америці, хоча до 1877 року його вважали ящіркою. Кілька відомих зразків троодонів з формації Парк динозаврів в Альберті колись вважалися представниками цього роду. Однак нещодавні аналізи, проведені у 2017 році, переглянули цю класифікацію і віднесли деякі з цих зразків до роду Stenonychosaurus (який довгий час вважався синонімом троодона), деякі — до роду Latenivenatrix, а деякі — до роду Pectinodon.
Голотипний зразок троодона викликав проблеми з класифікацією, оскільки весь рід базується лише на одному єдиному зубі, винайденому у формації річки Джудіт. Історично троодон був дуже нестабільною класифікацією і ставав предметом численних суперечливих синонімій з подібними зразками тероподів[1][2].
Назва[ред. | ред. код]
Спочатку назва була записана Джозефом Лейді у 1856 році як Troödon (з дієрезисом), та була офіційно змінена на теперішню Соважем у 1876 році. Назва роду з давньогрецької означає «зуб, що ранить», що вказує на зуби, які відрізнялися від зубів більшості інших тероподів, відомих на момент їхнього відкриття. Зуби мають помітні, апікально орієнтовані (направлені вгору) зазубрини. Ці «ранячі» зазубрини, однак, морфометрично більш схожі на зазубрини травоїдних рептилій, що свідчить про можливу всеїдну дієту[3].
Палеобіологія[ред. | ред. код]
Одне дослідження ґрунтувалося на численних зубах троодона, зібраних з пізньокрейдяних родовищ на півночі Аляски. Ці зуби набагато більші за зуби, зібрані з більш південних місць, що свідчить про те, що північноаляскинські популяції троодонів зростали до більшого середнього розміру тіла, натякаючи на правило Бергмана. Це дослідження також містить аналіз пропорцій та характеру стирання великої вибірки зубів троодонів. Припускається, що характер зносу всіх зубів вказує на те, що вони надавали перевагу м'якій їжі та не пережовували кістки, екзоскелети безхребетних або жорсткі рослинні матеріали. Це дослідження припускає, що їхній раціон переважно складався з м'яса[4]. Винайдена пелетка, яка, ймовірно, належить троодону, вказує на те, що він полював на ранніх ссавців, таких як Alphadon[5].
У 2011 році був описаний ще один похідний троодонтид з Внутрішньої Монголії, Linhevenator. Автори опису відзначили, що він мав відносно короткі та міцні передні кінцівки, а також збільшену другу дистальну фалангу на нозі, подібно до дромеозаврид, у порівнянні з базальнішими троодонтидами. Було висловлено припущення, що похідні троодонтиди конвергентно еволюціонували збільшену кінцеву фалангу в стилі дромаеозаврів, ймовірно, як пристосування до хижацтва. Автори відзначили, що це може бути актуально і для інших похідних троодонтидів, включаючи троодона, хоча нині впевнитися в цьому важко із-за браку досліджених решток[6].
Спільне гніздування[ред. | ред. код]
У дослідженні 2023 року, в якому використовували шкаралупу яєць ймовірного троодона з формації Олдмен, застосовували термометрію згустків ізотопів, щоб визначити формування яєць та їхній розвиток. Дослідження показало, що на відміну від прискореної мінералізації яєць у сучасних птахів, у троодонів, як і у, ймовірно, інших непташиних манірапторів, кальцифікація яєць була сповільнена, як в сучасних рептилій. Це вказує на те, що, на відміну від птахів, троодони та інші маніраптори мали два функціональні яєчники, які обмежували кількість яєць в кладці самки. Таким чином, дослідники дійшли висновку, що великі кладки скам'янілих яєць, присутніх у формації, попри обмежену кількість яєць у кожної окремої самки, вказують на те, що троодони мали спільну гніздову поведінку, коли яйця відкладалися разом в одному гнізді кількома самками, утворюючи великі кладки. Ця стратегія також використовується деякими сучасними птахами, наприклад, страусами[7][8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zanno, Lindsay E.; Varricchio, David J.; O'Connor, Patrick M.; Titus, Alan L.; Knell, Michael J. (19 вересня 2011). Lalueza-Fox, Carles (ред.). A New Troodontid Theropod, Talos sampsoni gen. et sp. nov., from the Upper Cretaceous Western Interior Basin of North America. PLoS ONE (англ.). Т. 6, № 9. с. e24487. doi:10.1371/journal.pone.0024487. ISSN 1932-6203. PMC 3176273. PMID 21949721. Процитовано 8 листопада 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Evans, David; Cullen, Thomas; Larson, Derek; Rego, Adam (3 січня 2018). A new species of troodontid theropod (Dinosauria: Maniraptora) from the Horseshoe Canyon Formation (Maastrichtian) of Alberta, Canada. doi:10.31233/osf.io/b8mqe. Процитовано 8 листопада 2023.
- ↑ Brinkman, Daniel; Holtz, Tom (1998). Denticle morphometrics and a possibly omnivorous feeding habit for the theropod dinosaur Troodon (англійською) . Gaia. с. 8.
- ↑ Fiorillo, A. R. (1 травня 2008). On the Occurrence of Exceptionally Large Teeth of Troodon (Dinosauria: Saurischia) from the Late Cretaceous of Northern Alaska. PALAIOS (англ.). Т. 23, № 5. с. 322—328. doi:10.2110/palo.2007.p07-036r. ISSN 0883-1351. Процитовано 8 листопада 2023.
- ↑ Freimuth, William J.; Varricchio, David J.; Brannick, Alexandria L.; Weaver, Lucas N.; Wilson Mantilla, Gregory P. (2021-09). Lautenschlager, Stephan (ред.). Mammal‐bearing gastric pellets potentially attributable to Troodon formosus at the Cretaceous Egg Mountain locality, Two Medicine Formation, Montana, USA. Palaeontology (англ.). Т. 64, № 5. с. 699—725. doi:10.1111/pala.12546. ISSN 0031-0239. Процитовано 8 листопада 2023.
- ↑ Xu, Xing; Tan, Qingwei; Sullivan, Corwin; Han, Fenglu; Xiao, Dong (7 вересня 2011). Farke, Andrew Allen (ред.). A Short-Armed Troodontid Dinosaur from the Upper Cretaceous of Inner Mongolia and Its Implications for Troodontid Evolution. PLoS ONE (англ.). Т. 6, № 9. с. e22916. doi:10.1371/journal.pone.0022916. ISSN 1932-6203. PMC 3168428. PMID 21915256. Процитовано 8 листопада 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Tagliavento, Mattia; Davies, Amelia J.; Bernecker, Miguel; Staudigel, Philip T.; Dawson, Robin R.; Dietzel, Martin; Götschl, Katja; Guo, Weifu; Schulp, Anne S. (11 квітня 2023). Evidence for heterothermic endothermy and reptile-like eggshell mineralization in Troodon , a non-avian maniraptoran theropod. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 120, № 15. doi:10.1073/pnas.2213987120. ISSN 0027-8424. PMC 10104568. PMID 37011196. Процитовано 8 листопада 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Baisas, Laura (3 квітня 2023). Troodons laid eggs in communal nests just like modern ostriches. Popular Science (амер.). Процитовано 8 листопада 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Russell, D.A. Models and paintings of North American dinosaurs / редактори S.J. Czerkas, E.C. Olson. — Dinosaurs past and present, 1 видання. — Сіетл та Вашингтон : Natural History Museum of Los Angeles County/University of Washington Press, 1987. — С. 114–131.
|
|
Це незавершена стаття про динозаврів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |