Тростянець (місто)

Тростянець
Герб міста Тростянця Прапор міста Тростянця
Тростянець на карті району
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Сумська область
Район/міськрада	Тростянецький район
Код КОАТУУ	5925010100
Засноване	1660
Статус міста	з 1940 року
Населення	▼ 21 583 (1 серпня 2011)
Поштові індекси	42600-42615
Телефонний код	+380-5458
Координати	050.487 0034.98350°29′12″ пн. ш. 34°58′59″ сх. д.50.486667° пн. ш. 34.983056° сх. д. 50.486667, 34.983056
Висота над рівнем моря	122 м
Водойма	р. Боромля, Люджа, Тростянка
Відстань
Найближча залізнична станція	Смородине
До обл./респ. центру
- фізична	48,9 км
- залізницею	59 км
- автошляхами	55,4 км
До Києва
- фізична	317 км
- залізницею	409 км
- автошляхами	366 км
Міська влада
Адреса	42600, м. Тростянець, вул. Миру, 6; 5-13-80
Міський голова	Бова Юрій Анатолійович

Тростяне́ць — місто в Україні, районний центр Сумської області.

Розташоване на річці Борімлі (притока Ворскли, басейн Дніпра), а також її притоках — Люджі (південно-східна частина міста) і Тростянки (західна частина міста). Тростянець лежить за 55 км на південь від обласного центру (автошлях Н12). Найближчий райцентр — місто Охтирка (21 км, на південь).

Залізнична станція Смородине на лінії Суми — Люботин (Південна залізниця). Населення міста — 21,5 тис. мешканців.

Історія

За свідченнями істориків, поселення на місці теперішнього Тростянця виникло в першій половині XVII ст., під час нової хвилі переселення селян і козаків з Правобережної України на Слобожанщину, викликаної поновленням панування польської шляхти після битви під Берестечком (1651).

Назву міста пов'язують із назвою річки Тростянки, яка протікає неподалік.

Наприкінці XVII століття власником Тростянця стає охтирський полковник Іван Перехрестов.

Круглий двір на початку XX ст.

У 1720 році тростянецькі перейшли до царського духовника Тимофія Надаржинського. До 1820 року Тростянець належав безпосередньо сім'ї Надаржинських, а з 1820 року — яко посаг — переходить до сім'ї генерала Олексія Корсакова, з 1843-го — до сім'ї князя Василя Голіцина.

До 1765 року Тростянець був у юрисдикції Охтирського полку, потім — у складі Слобідсько-Української губернії. З 1835 року Тростянець входив до складу Харківської губернії. Господарство містечка розвивалось дуже повільно через важкий матеріальний стан населення. Заможністю виділялись лише багата садиба князів Голіциних (манеж, цирк, театр, поміщицька садиба та церква).

За даними на 1864 рік у власницькому селі Охтирського повіту мешкало 2150 осіб (1025 чоловічої статі та 1125 — жіночої), налічувалось 392 дворових господарства, існували православна церква, цукробуряковий, горілчаний, винокурний, цегельний та селітряний заводи, відбувались 3 щорічних ярмарки та базари.

В 1868—1874 роках маєтком володіє петербурзький купець Марк. 1874 року Тростянець придбав великий цукрозаводчик Леопольд Кеніґ. Останнім власником маєтку до 1917 року був його син Юлій.

1877 року в Тростянці за наказом російського міністру шляхів сполучення збудували локомотивне депо «Смородине» та закуплено 12 паротягів.

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Тростянецької волості, кількість мешканців зросла до 4568 осіб.

1940 року Тростянцю надано адміністративний статус міста.

Пам'ятки історії та культури

Круглий двір

У 1749 році сини-спадкоємці Тимофія Надаржинського — Йосип, Денис, Герасим, Пилип — збудували Круглий двір.

Час перебування Тростянця у власності сім'ї князя Василя Голіцина припав на період активного садибного будівництва на Харківщині. У цей час такі великі поміщики, як Завадський, Рєпнін, Голіцин та інші створюють у своїх маєтках цілі ансамблі з палацевих, культових і службово-господарських споруд. Голіцини забудовують садибу Тростянець будівлями в стилі російського класицизму. Садибу прикрашав «княжий палац» (поміщицький будинок), безпосередньо до нього примикали парк, оранжереї та кам'яна церква (нині діюча Благовіщенська церква). У Круглому дворі Голіцин облаштував цирк та стайні.

Круглий двір являє найбільший інтерес із садибних комплексів того періоду. У журналі «Столица и Усадьба» за 1916 р. опублікована стаття Г. К. Лукомського «Тростянець», в основу якої лягли враження автора від відвідин цього маєтку: „…Дуже цікавий цирк князів Голіциних, так званий «Круглий двір», майже цілком збережений. Ця овальна велика будівля являє собою ніби маленьку фортецю з чотирма вежами на кутах та воротами посередині. У цих вежах жили циркові артисти, а також «танцюристки» кріпацького балету, що був у князя Голіцина. Уздовж стін були розташовані стайні і місця для глядачів. Бар'єри лож не збереглися, але кімнати, що слугували артистам, залишилися майже в тому ж вигляді — тепер у них живе обслуга маєтку. В дворі містилася циркова арена просто неба — свого роду грецький або римський колізей. На жаль, ніяких пам'яток цих чудових, за усними розповідями, вистав не залишилося. Все це знищено часом“.

Благовіщенська церква

Одна з найстаріших споруд міста. Збудована 1750 року і являє собою кам'яний однокупольний храм з дзвіницею. Церква має чіткий силует та приземисті об'єми і побудована в стилі раннього класицизму з елементами бароко.

Вознесенська церква

Збудована в XIX сторіччі, має багатий рельєфний фасад. Її 40-метрова дзвіниця відзначається тонкою, художньою роботою народних майстрів-каменярів.

Руїни «Ґроту німф»

Розташовані в урочищі Нескучне (або просто «Ґроту», як його називають тростянчани). За однією з легенд ґрот є одним із виходів зі зруйнованої підземної мережі доріг, які начебто існували тут у давнину.

Природа і відпочинок

Місто Тростянець розташоване біля заворожуючого своєю красою урочища Нескучне, де серед мішаного (сосново-листяного) лісу стережуть тишу три наповнених джерельною водою озера.

На жаль, через безвідповідальне господарювання, одне з озер починає всихати, а колись доглянутий та багатий дендропарк майже злився з лісозоною. Офіційні джерела все ж стверджують, що тут ще збереглись 300-річні дуби. Спортивна база відпочинку, колись розташована в сосновому лісі біля озера, цілком зруйнована. За своїх кращих часів база функціонувала цілий рік і налічувала 3 зимових, 4 літніх корпуси та службові будівлі.

На південь від Тростянця в заплаві р. Ворскли розташований Бакирівський гідрологічний заказник, заснований 1977 року (площа — 2388 га). Тут охороняється одне з найбільших боліт лісо-степової зони, цінна флора, фауна (видри, ондатри, гніздов'я птахів).

Інфраструктура

У радянські часи в місті працювали: машинобудівний завод (виготовляв обладнання для цукрової промисловості), завод «Електропобутприлад», підприємства харчової та деревообробної промисловості. Опинившись в конкурентному середовищі, більшість підприємств зазнали серйозних труднощів і були змушені скоротити асортимент та обсяги виготовлюваної продукції, що позначилось на доходах тростянчан, спричинило зростання безробіття.

На сьогодні майже всі підприємстві міста приватизовано.

Найвідомішим підприємством, флагманом місцевої промисловості і одним з найбільших роботодаців міста в теперішній час є Тростянецька шоколадна фабрика «Україна», яка належить компанії «Крафт Фудз Україна» і відома своїми торговими марками «Корона», «Україна» тощо. Завдяки іноземним інвестиціям підприємству вдалося подолати фінансову кризу та зайняти одне з провідних місць на ринку шоколадної продукції в Україні.

Політика

Завдяки керівникам району Тростянець здобув широку «славу» під час виборів президента України 2004 та Помаранчевої революції через розправу керівника місцевої райдержадміністрації Березіна над групою журналістів «5 каналу», «Тонісу» та «Громадського радіо» напередодні 31 жовтня.

Після 1-го туру виборів внаслідок сутички між головою Тростянецької районної ради Сергієм Киричком та начальником карного розшуку Олегом Авершиним з 26-річним жителем Тростянця Олександром Богоденком останнього було важко побито. З тяжкими травмами голови хлопець помер у Сумській обласній лікарні. Причиною сутички стала відмова Олександра пити «за здоров'я» кандидата в президенти Віктора Януковича, підтримуваного місцевою владою. Ця подія сколихнула тростянчан, які масово вийшли на мітинг з вимогою покарати винних та розслідувати факти корупції в районній адміністрації та міліції.

Напередодні 2-го туру виборів під керівництвом та опікою місцевих чиновників близько півсотні бандитів вчинили побиття спостерігачів та розгромили місцевий штаб кандидата в президенти від опозиції Віктора Ющенко.

Видатні імена

13 грудня 1893 року в Тростянці народився письменник Микола Хвильовий (Фітільов).

Влітку 1864 року в Тростянці перебував композитор П. І. Чайковський. Тут він написав свій перший симфонічний твір — увертюру до драми О. М. Островського «Гроза».

Тут народився бандурист Федір Дробітько.

В Тростянці також тимчасово перебували Павло Грабовський, Антон Чехов.

Джерела

• Офіційне інтернет-представництво міської ради м.Тростянець Сумської області
• Офіційний сайт Тростянецької районної ради та райдержадміністрації
• Інформаційний портал м. Тростянець
• Круглий двір