Троянці (астероїди)
Троянці в астрономії — група астероїдів, що перебувають біля точок лібрації L4 та L5 великих планет (на 60° попереду та позаду планети), поза межами головного пояса астероїдів. Період їх обертання навколо Сонця збігається з періодом обертання планети, тобто вони перебувають в орбітальному резонансі 1:1. У системі планета—Сонце вони здійснюють лібраційні рухи навколо лагранжевих точок, внаслідок чого їх взаємне розташування постійно змінюється.
Першу таку малу планету (Ахіллес) було відкрито 1906 року Максом Вольфом у точці L4 системи Сонце-Юпітер[1]. Відтоді всі подібні об'єкти називають на честь героїв Троянської війни, а сам клас астероїдів — троянцями. Малі планети поблизу точки L4 (попереду планети) традиційно називають іменами ахейців, а поблизу точки L5 (позаду планети) — іменами троянців. Винятком стали 624 Гектор і 617 Патрокл, які було названо до усталення традиції.
На початок 2010 року кількість троянців перевищила 4000[2]. Іх кількість не є сталою — деякі з них можуть втрачати резонанс із Юпітером і сходити з орбіти, можливі також захопленя інших астероїдів, що рухаються поблизу орбіти Юрітера. Найбільші з них — Гектор (370 км) та Еней (148,2 км) відповідно.
Історично троянцями називали лише астероїди системи Юпітер—Сонце; тепер так називають астероїди поблизу лагранжевих точок L4 та L5 будь-яких систем. Наразі відомі троянці у системах Марса та Нептуна[2].
Зміст |
Троянці Марса [ред.]
Троянці Юпітера [ред.]
Троянці Нептуна [ред.]
2001 року поблизу точки L4 Нептуна було відкрито супутник 2001 QR322 (230 км), який віднесли в новий клас троянців Нептуна. 2003 року Міжнародний Астрономічний Союз оприлюднив список претендентів на статус троянців Марса, проте незабаром цей список було відкликано. 2004 року було виявлено другого троянця Нептуна - 2004 UP10.
Наразі фахівці мають дані лише про шість таких об'єктів в околиці точки L4, які й було використано під час моделювання. У результаті з'ясувалося, що троянець 2001 QR322 нестійкий і (теоретично) міг би стати кентавром.
Розрахункова чисельність популяції троянських астероїдів Нептуна, розмір яких перевищує 1 км, становить 1-10 млн. Якщо припустити, що реальна цифра близька до одного мільйона, а нестабільний 2001 QR322 надто виділяється на тлі інших об'єктів, то внесок троянців до справи заповнення чисельності кентаврів можна, за словами вчених, оцінити в 3%.
Якщо ж узяти за основу цифру в 10 мільйонів і припустити, що 2001 QR322 схожий на своїх побратимів, то кожні 100 років один віртуальний нептуніанський троянець ставатиме кентавром. Одного такого джерела цілком достатньо для підтримки популяції останніх.
| Назва | Точка лібрації | Зоряна величина | Діаметр |
|---|---|---|---|
| 2001 QR322 | L4 | 22.5 | 140 |
| 2004 UP10 | L4 | 23.3 | 100 |
| 2005 TN53 | L4 | 23,7 | 80 |
| 2005 TO74 | L4 | 23,2 | 100 |
| 2006 RJ103 | L4 | 22,0 | 180 |
| 2007 VL305 | L4 | 22,2 | 160 |
| 2008 LC18 | L5 | 23,2 | 100 |
Виноски [ред.]
- ↑ Nicholson Seth B. The Trojan asteroids // Astronomical Society of the Pacific Leaflets. — Т. 8. — (1961) С. 239–46.
- ↑ а б «Trojan Minor Planets». International Astronomical Union (IAU). Процитовано 2010-06-07.
Джерела [ред.]
- Троянців та греків група // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 483. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
Посилання [ред.]
- http://www.onlinedics.ru/slovar/astr/t/trojantsy.html
- http://planetary.org/blog/article/00002623/
- http://www.izvestia.ru/news/news247215
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
