Троєщина (Київ)
Троєщина — село, історична місцевість, житловий масив міста Києва. Розташована на лівому березі Дніпра. Простягається вздовж р. Десенки (рукав Дніпра) в бік р. Десни, поблизу урочища Бобровня. Є продовженням колишнього с. Виґурівщини.
Перші поселення відомі з часів неоліту. Вперше місцевість згадується у літопису від 1026 р.: тоді тут був розташований заміський князівський палац «Рай» (або «Радосинь» — у інших джерелах), а також церква Святого Юрія. З 1240 р. палац стає заміською резиденцією київських князів. У 15 ст. тут розташовувалось т. зв. «Олелькове городище» — замок київського князя Симеона Олельковича. Можливо, від назви цього замку походить назва урочища Городище, яке розташоване на околиці села. При замку виникло село Милославичі, яке згадуєтться у літописах з 1151 року. За деякими версіями, у 1608 або 1609 році село було спалено під час конфлікту між шляхтичами. В тому ж році міський городничий Станіслав Виґура заснував невеликий хутір, з 17 ст. ці території згадуються лише як Виґурівщина.
Власне село Троєщина виникло біля 16 ст. в місцевості, яка називалась «Чуриловщиною» або «ґрунтом Троїцьким». Така назва пов'язана з тим, що ці землі належали Троїцькому монастирю Києво-Печерської лаври. Сьогоднішня назва, скоріш за все, виникла у 17 столітті. Місцеві землі постійно були об'єктом суперечок між Троїцьким монастирем та мешканцями сусіднього села Виґурівщина. Зокрема, як свідчать архіви, одну з таких суперечок розглядали ще на початку 16 століття. За наказом Богдана Хмельницького, аби покласти край земельним конфліктам, у 1657 р. київський полковник Дворецький здійснив обміри і встановив межі Виґурівщини. Проте, межі між Виґурівщиною та Троєщиною переглядались ще декілька разів, зокрема у 1704 р. — за наказом митрополита Ясинського та у 1712 р. — за ініціативою гетьмана Скоропадського.
Адміністративно ця територія до 1471 р. входила у склад Київського князівства, згодом — Київського воєводства Литовсько-Польської держави, з 1782 р. — київського намісництва. З 1802 р. по 1902 р. вона відносилась до Броварської волості Чернігівської губернії. З 1988 р. село Троєщина було включено у склад Києва. Село не було знесене і зберегло свій вигляд, тому навіть в офіційних документах воно й дотепер називається "село Троєщина".
Серед киян назва «Троєщина» закріпилася також щодо житлового масиву Виґурівщина-Троєщина, під час проектування якого село передбачалося знести. Зараз Троєщина є найбільшим житловим масивом Києва з населенням близько 500 тисяч. Через однотипну забудову та окраїнне розташування на лівому березі Троєщина довгий час вважалася непрестижним районом, проте в останні роки зі збільшенням пасажиропотоку і автомобілів починає приваблювати його зручне планування вулиць, що запобігає виникненню заторів у самому районі та перспективи будівництва на Троєщину лінії метро більш сучасної, ніж інші, і з більшою пропускною здатністю.
1680 року Бровари разом зі всіма угіддями та навколишніми селами (Троєщина, Требухів, Дударків, Красилівка) гетьманом Іваном Самойловичем були передані Києво-Печерській лаврі.
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Про Деснянськи район
- www.pk.kiev.ua
- Супутниковий знімок Google
- http://zakharmuzhik.com.ua/moe_misto/kniga_ratnikov.pdf
