Троїцьке (Одеський район)
(Перенаправлено з Троїцьке (Біляївський район))
| село Троїцьке | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Громада | Яськівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100430020092028 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1794 |
| Населення | 5178 |
| Площа | 8,88 км² |
| Густота населення | 583,11 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67641 |
| Телефонний код | +380 4852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°32′21″ пн. ш. 30°00′55″ сх. д. / 46.53917° пн. ш. 30.01528° сх. д.Координати: 46°32′21″ пн. ш. 30°00′55″ сх. д. / 46.53917° пн. ш. 30.01528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
13 м |
| Водойми | р. Турунчук, оз. Путрине |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67642, с. Яськи, Одеський район, вул. Центральна, 78 |
| Карта | |
  Троїцьке | |
 Троїцьке | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тро́їцьке — село в Україні, в Яськівській сільській громаді у Одеському районі Одеської області. Населення становить 5178 осіб.
Поблизу села розташовано ландшафтний заказник місцевого значення Діброва болотного дуба.
Історія[ред. | ред. код]
Станом на 1886 рік у селі Граденіцької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 2546 осіб, налічувалось 497 дворових господарств, існували єдиновірна церква, школа, 5 лавок, відбувались базари через 2 тижні по четвергах[1].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 251 житель села[2].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 5507 осіб, з яких 2445 чоловіків та 3062 жінки.[3]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 5185 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 74,1 % |
| українська | 20,51 % |
| молдовська | 4,11 % |
| болгарська | 0,29 % |
| вірменська | 0,25 % |
| гагаузька | 0,15 % |
| білоруська | 0,04 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Кочубинський Олександр Олександрович (1845—1907) — філолог, історик слов'ян (поляків чехів, болгар), археолог. Лауреат Макаріївської премії.
- Пироженко Олександр Сергійович (1923—2012) — радянський генерал-майор, начальник Уссурійського суворовського військового училища (1975—1985).
- Пихтін Олександр Михайлович[ru] (1899—1959) — радянський військовий діяч, генерал-майор (1942 рік).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Троїцьке. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||