Троїцьке (Петропавлівський район)
| село Троїцьке | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Синельниківський район |
| Громада | Українська сільська громада |
| Облікова картка | Троїцьке |
| Основні дані | |
| Засноване | 1775 |
| Населення | 1 619 |
| Поштовий індекс | 52723 |
| Телефонний код | +380 5631 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°26′57″ пн. ш. 36°32′33″ сх. д. / 48.44917° пн. ш. 36.54250° сх. д.Координати: 48°26′57″ пн. ш. 36°32′33″ сх. д. / 48.44917° пн. ш. 36.54250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
79 м |
| Водойми | річка Бик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52723, Дніпропетровська обл., Петропавлівський р-н, с. Троїцьке, вул. Центральна, 14 |
| Сільський голова | Макогон Олена Анатоліївна |
| Карта | |
  Троїцьке | |
 Троїцьке | |
| Мапа | |
| |
Тро́їцьке — село в Україні, в Петропавлівському районі Дніпропетровської області, над річкою Бик.
Населення становить 1619 осіб. Орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Троїцьке знаходиться на лівому березі річки Бик, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Водолазьке (Межівський район), нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване смт Петропавлівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станція Петропавлівка за 3 км.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село Троїцьке датується 1775 роком. За наказом азовського губернатора Черткова частину пікінерів Луганського пікінерського полку переведено в ті місця для «заселення бахмутських та волководських степів і більш зручного зв'язку Бахмута з Бельовською фортецею».
Свою назву слобода дістала від Свято-Троїцької церкви, що була у фортеці «Маяк», звідки переселилися пікінери. У 1775 році тут було 75 дворів, у 1784 році їх кількість зросла до 150.
Наприкінці XVIII і на початку XIX століття населення Троїцького складалося переважно з державних селян.
За даними 1859 року Троїцьке було державним селом. Тут було 2 православні церкви, 1 церква російських старовірів, 634 подвірь, 4503 мешканців. Етнічно було українським.[1]
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,94% |
| російська | 4,88% |
| інші/не вказали | 0,18% |
Економіка[ред. | ред. код]
- ТОВ «Гарант Агро 4».
- ФГ «Олімп»
- СФГ «Хлібороб»
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Амбулаторія.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Будинок культури.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Література[ред. | ред. код]
- Жук В.Г., Карпенко М.Ф. Тро́їцьке // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.644-650
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Троїцьке
- Троїцьке — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
| |||||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |