Троїцьк (Челябінська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Троїцьк
Герб Прапор
Основні дані
Країна Росія
Регіон Челябінська область
Засноване 1743
Населення 83,0 тис. осіб (2005)
Площа міста 128,97 км²
Телефонний код 7 35163
Географічні координати Координати: 54°05′ пн. ш. 61°34′ сх. д. / 54.083° пн. ш. 61.567° сх. д. / 54.083; 61.567
Міська влада
Веб-сторінка http://troitsk.uu.ru/
Мер міста Михаїл Синьоок

Троїцьк — місто (з 1743) в Росії, адміністративний центр Троїцького району Челябінської області. Місто розташоване на злитті річок Уй (притоки Тоболу) і Увелька, за 121 км від Челябінська.

Історія[ред.ред. код]

Троїцьк засновано в червні 1743 р. як фортеця Уйської укріпленої прикордонної лінії, на лівому березі річки Уй. Фортеця знаходилася на головній караванній дорозі, яка прямувала з Азії до Європи. Напроти фортеці на правому березі річки Уй був збудований міновий двір, який проіснував до 1915 р. (спочатку дерев'яний з 1749 р., потім кам'яний з 1822 р.), прикордонна митниця (1749, зачинена в 1868 (за іншими джерелами 1863) у зв'язку із скасуванням Оренбургського митного округу). За указом імператриці Катеріни II (листопад 1749 р.) в Троїцьку в травні 1750 р. почав працювати ярмарок, який щорік проходив з травня по жовтень на міновому дворі, обсяги торгівлі щороку нестримно зростали і досягали 2,5 млн рублів на рік.

Поступово торгівля переміщається в центр міста з будівництвом гостинного двору (1866 р.), банків, торгових домів, готелів і громадських будівель, які корінним чином міняють вигляд міста. Місто стає перлиною архітектури Південного Уралу.

У травні 1774 р. фортеця стала ареною Пугачевського повстання, була штурмом узята Омеляном Пугачевим. У фортеці Пугачев не залишився, а розташувався в півтори верстах від міста на горі, яка носить зараз його ім'я.

Троїцькая фортеця стає повітовим містом по указу Катерини II з 1784 р., і відноситься до Уфімського намісництва. З 1804 р. місто у складі Оренбурзької губернії.

Поступово Троїцьк стає культурним центром Південного Уралу. Відкриваються церковно-приходські школи, початкові школи, повітське училище (1830), приходське училище (1839), жіноче училище (1861), училище для киргизьких (казахських) дітей (1861). Жіноче училище в 1870 р. стає прогімназією. У вересні 1873 р. в місті відкривається класична чоловіча гімназія. Існує жіноча гімназія. Відкривається медресе «Расулія» (1850), яке назване на ім'я її засновника.

У 1879 р. відкрилася перша бібліотека в Оренбургський губернії. У 1889 р. на 14 тисяч городян доводилося 8 православних церков, 4 мечетій, 1 синагога. Населення Троїцька з самого його заснування було багатонаціональним.

У 1898 р. в місті налічувалося 1446 житлових будинків, у тому числі кам'яних — 55; 253 торгівельних лавок, 34 підприємства головним чином кожевенні, борошномельні, салотопні, пивоваренні, миловаренні, свічні, клейові тощо.

За свою історію Троїцьк не раз ставав місцем запеклих соціальних зіткнень. Це і період селянської війни 1773—1775 рр. У роки громадянської війни XX століття неодноразово переходив до прибічників то білого, то червоного рухів.

Промисловість[ред.ред. код]

У радянський період Троїцьк продовжував розвиватися і зберіг за собою роль промислового і культурного центру Південного Уралу. У місті побудований електромеханічний, верстатобудівний, дизельний і цегельний заводи. Підприємства харчової і легкої промисловості. Найпотужніша теплова електростанція в Росії — Троїцька ГРЕС. Троїцьк має вагонне, локомотивне і рефрижераторне депо. Підприємницькі структури малого бізнесу ведуть найрізноманітніші види діяльності. Троїцьк є важливим митним пунктом на державному кордоні з Казахстаном.

Градоутворюючим підприємством м. Троїцька по сукупності податкових відрахувань є філія ОГК-2 Троїцька ГРЕС. Будівництво ТГРЕС було почате в 1954 році. У цьому ж році почато спорудження прилеглого до станції селища енергетиків. Перший блок ТГРЕС був запущений в 1957 році. Будівництво станції закінчене в 1976 році з введенням дев'ятого блоку потужністю 500 МВт. На 1991 рік встановлена потужність станції становила 2500 МВт. На 1991 рік встановлена потужність станції становила 2500 МВт. В наш час[Коли?] почато будівництво ще двох енергоблоків по 660 МВт кожен. Введення в експлуатацію намічене на 2012 р. Зараз розрахункова потужність ТГРЕС становить 2045 МВт.

Освіта і культура[ред.ред. код]

У місті знаходиться Уральська державна академія ветеринарної медицини. Енергобудівний, зооветеринарний, сільськогосподарський, технікум механізації і електрифікації сільського господарства. Педагогічне, медичне і училище цивільної авіації.

Краєзнавчий музей з виставковим залом, будинки культури, бібліотеки, школа мистецтв, парк культури і відпочинку. Збереглися пам'ятники архітектури XVIII—XIX ст., у тому числі гостині ряди, пасаж, готель, церкви і мечеті, торгові будинки, купецькі маєтки. Тут можна побачити різні жанри російської архітектури. У місті знаходиться меморіальний комплекс в пам'ять загиблим троїчанам в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945.

Відомі уродженці[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Населення 83,9 тис.осіб (23,3 тис. в 1897; 30,4 тис. в 1926; 46,7 тис. в 1939; 76,1 тис. в 1959; 88,8 тис. в 1979; 85 тис. в 2000).

Джерела[ред.ред. код]