Трсат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трсат в 2008 році. Зліва фортеця Трсат, в центрі церква Святого Юра (біла), праворуч Церква Богоматері Трсатской (за жовтою будівлею).

Трсат (хорв. Trsat, італ. Tersatto, лат. Tarsatica) — частина хорватського міста Рієка, туристична пам'ятка й місце паломництва католиків. Колись це було окреме поселення, а сьогодні район міста Рієка.

Історія[ред.ред. код]

В дорімскій період було засновано кельтське поселення Тарсатіка (сучасний Трсат, частина Рієки) і поселення моряків Лібурнії.

Близько середини II ст. до н. е. Лібурнія була підкорена римлянами.

В VII столітті сюди прийшли слов'яни і змішалися з місцевим романським населенням.

У 799 році, в часи розпаду Римської Імперії, згадується облога Трсата франками, імперія яких поширилася до цих місць. У 799 році Ерік (герцог Фріульський) скоїв новий похід на Драву. Точно невідомо, хто були його супротивники - авари, слов'яни або візантійці. Передбачається, що це могли бути з'єднані сили цих народів, які уклали між собою антіфранкський союз. Військо Еріка обложило фортецю Трсат (Тарсатіка), що належала князю Приморської Хорватії Вишеславу.[1] Однак, під час ведення облогових робіт загін, в якому знаходився правитель Фріуля, потрапив у влаштовану слов'янами засідку і був повністю знищений. Серед загиблих франків був і герцог Ерік.[2]

До кінця життя Вишеслава (помер в 802 році) хорвати підписали мирний договір з франками, визнавши себе васалами Франкської держави.

Файл:Rijeka and Trsat 1670 Foto of printed copy from Trsat Castel.jpg
Фортеці Рієка і Трсат в 1670 році.

Ще в 1288 році в Вінодольському законнику це поселення згадується під іменем Тарсатіка.

У 1466 році цей регіон увійшов до складу держави австрійських Габсбургів, де він називався Ф'юме (італійцями і угорцями) або Флаум (австрійцями) - одне з перших назв міста Рієка, передмістям якого стає Трсат.

Рієка і Трсат в 1689 році.

У складі Габсбурзької імперії, згодом Австро-Угорщини, місто Ф'юме і його передмістя-фортеця Трсат перебували аж до першої світової війни, за винятком періоду 1805-1813 років, коли місто було зайнято наполеонівськими військами. У XV-XVIII століттях Ф'юме, будучи єдиним портом на Адріатиці, мав найважливіше значення в Австрійській імперії в той час як Істрія і решта Далмації належали Венеціанської республіці. Всі спроби венеціанців захопити Ф'юме закінчилися нічим.

Пам'ятки Трсат[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Stephen Gaži. A history of Croatia. — 1973. — P. 20. — 362 p.
  2. Хэгерманн Д. Карл Великий.. — P. 393—394.

Інші джерела[ред.ред. код]


Хорватія Це незавершена стаття з географії Хорватії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.