Трубецькой Микола Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трубецькой Микола Сергійович
Trubetzkoy.jpg
Трубецькой Микола Сергійович
Народився 4 (16) квітня 1890(1890-04-16)
Москва
Помер 25 червня 1938(1938-06-25) (48 років)
Національність росіянин
Проживання Москва, Відень, Прага
Ім'я при народженні рос. Трубецкой Николай Сергеевич
Титул князь

Трубецько́й Мико́ла Сергі́йович (рос. Трубецкой Николай Сергеевич) (4 (16) квітня 1890(18900416)1938), російський князь, філолог і філософ, з 1922 — професор славістики у Віденському Університеті, співзасновник Празького мовознавчого гуртка і російської ідеологічно-політичної течії євразійства.

Творча спадщина[ред.ред. код]

  • нім. «Grundzüge der Phonologie» («Основи фонології», 1939, перекладалася українською);
  • нім. «Vorlesungen über die altrussische Literatur» (1925 — 28), де староукраїнське письменство змішане з російським);
  • нім. «Einiges über die russische Lautentwickiung und die Auflösung der gemeinrussischen Spracheinheit» (нім. «Zeitschr. für slav. Philologies», 1925 — обстоює непереконливі датування розпаду східно-слов'янської «мовної єдності»);
  • рос. «Общеславянский элемент в русской культуре» (збірник рос. «К проблеме русского самопознания», 1927);
  • рос. «К украинской проблеме» (рос. «Евразийский временник», 1927 - обстоюється згода на українську культуру лише як «індивідуацію спільноруської для нижчих потреб»);
  • рос. «Ответ Д. И. Дорошенку» (рос. «Евразийская хроника», 1928 — пом'якшення попередньої позиції допущенням української мови та культури для вищих потреб, але з орієнтацією на російську термінологію);
  • нім. «N. V. Gogol» (нім. «Radio Wien», 1928).

Джерела[ред.ред. код]

Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

Див. також[ред.ред. код]