Трубецькой Микола Сергійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Трубецькой Микола Сергійович | |
 Трубецькой Микола Сергійович |
|
| Народився | 1890 Москва |
|---|---|
| Помер | 1938 |
| Національність | росіянин |
| Проживання | Москва, Відень, Прага |
| Ім'я при народженні | рос. Трубецкой Николай Сергеевич |
| Титул | князь |
Трубецько́й Мико́ла Сергі́йович (рос. Трубецкой Николай Сергеевич) (1890—1938), російський князь, філолог і філософ, з 1922 — професор славістики у Віденському Університеті, співзасновник Празького мовознавчого гуртка і російської ідеологічно-політичної течії євразійства.
[ред.] Творча спадщина
- нім. «Grundzüge der Phonologie» («Основи фонології», 1939, перекладалася українською);
- нім. «Vorlesungen über die altrussische Literatur» (1925 — 28), де староукраїнське письменство змішане з російським);
- нім. «Einiges über die russische Lautentwickiung und die Auflösung der gemeinrussischen Spracheinheit» (нім. «Zeitschr. für slav. Philologies», 1925 — обстоює непереконливі датування розпаду східно-слов'янської «мовної єдності»);
- рос. «Общеславянский элемент в русской культуре» (збірник рос. «К проблеме русского самопознания», 1927);
- рос. «К украинской проблеме» (рос. «Евразийский временник», 1927 - обстоюється згода на українську культуру лише як «індивідуацію спільноруської для нижчих потреб»);
- рос. «Ответ Д. И. Дорошенку» (рос. «Евразийская хроника», 1928 — пом'якшення попередньої позиції допущенням української мови та культури для вищих потреб, але з орієнтацією на російську термінологію);
- нім. «N. V. Gogol» (нім. «Radio Wien», 1928).
[ред.] Джерела
Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
