Трубка Піто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трубка Піто
Трубка Піто
Трубка Піто з винищувача F/A-18

Трубка Піто (англ. Pitot tube) - прилад для вимірювання динамічного тиску потоку рідини (суспензії) чи газу. Названа ім'ям її винахідника (1732) французького ученого Анрі Піто (Н. Pitot).

Виконана у вигляді Г-подібної трубки. Надлишковий тиск, що встановився в трубці приблизно дорівнює:

p_{\partial} \approx \xi \frac{ \rho V_o^2}{2}

де \rho~ - густина рухомого середовища, що набігає; v_o~ - швидкість набігаючого потоку; \xi~ - коефіцієнт.

Напірна (пневмометрична, або трубка повного натиску) трубка Піто підключається до спеціальних приладів і пристроїв. Застосовується при визначенні відносної швидкості і об'ємної витрати в газоходах і вентляційних системах в комплекті з диференціальними манометрами.

Застосовується як складова частина трубки Прандтля в авіаційних приймачах повітряного тиску для можливості одночасного визначення швидкості і висоти польоту.

Посилання[ред.ред. код]