Трудова міграція
Трудова́ мігра́ція — переміщення працездатної особи з метою працевлаштування на певний термін.
Види міграції [ред.]
Однією з основних ознак міграції фізичних осіб є перетинання державних кордонів або меж адміністративно-територіальних одиниць — держави, області, міста, району тощо. На цій підставі вирізняють зовнішню та внутрішню міграції. Зовнішню міграцію фізичних осіб, пов'язану з перетинанням державного кордону, називають також міжнародною.
Для виокремлення потоків мігрантів, які прямують з конкретної країни, застосовується поняття еміграція (від лат. emigratio — «виселення», «переселення») — масове переселення з батьківщини в іншу державу; тривале перебування за межами батьківщини внаслідок переселення.
Для потоків у країну — імміграція (від лат. immigratio — «вселення») — в'їзд у державу іноземця чи особи без громадянства на тривале або постійне проживання.
Розрізняють ще міжконтинентальну та внутрішньоконтинентальну міграцію фізичних осіб.
Заробітча́нство — тенденція до територіального переміщення працездатних осіб з метою працевлаштування на певний термін та заробітків.
Праця за кордоном — оплачувана трудова діяльність трудящого-мігранта за кордоном, заради якої він виїжджає за межі країни, громадянином якої є та в якій постійно проживає.
Трудовий мігрант – особа, яка на тимчасовий термін виїжджає займатися, займається (або займалася) оплачуваною діяльністю до іноземної країни.
Член сім’ї трудового мігранта – особа, що перебуває з мігрантом у шлюбі, діти та інші особи, що перебувають на їхньому утриманні та визнаються членами родини відповідного до чинного законодавства країни походження.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Чехович С. Б. Елементарний курс міграційного права України: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2004. — 216 с.
- http://navihator.net/ - інтернет-портал для мігрантів
- Юськів Б. М. Глобалізація і трудова міграція в Європі : монографія / Б. М. Юськів. – Рівне: видавець О. М. Зень, 2009. – 476 с.
