Трудове (Чернігівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Трудове
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Громада Ріпкинська селищна громада
Облікова картка Трудове 
Основні дані
Засноване 1714
Перша згадка 1714 (310 років)[1]
Колишня назва Білоцерківка
Населення 160
Площа 0,94 км²
Густота населення 170,21 осіб/км²
Поштовий індекс 15064
Телефонний код +380 4641
Географічні дані
Географічні координати 51°40′53″ пн. ш. 30°59′16″ сх. д. / 51.68139° пн. ш. 30.98778° сх. д. / 51.68139; 30.98778Координати: 51°40′53″ пн. ш. 30°59′16″ сх. д. / 51.68139° пн. ш. 30.98778° сх. д. / 51.68139; 30.98778
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Водойми р. Білоус
Місцева влада
Адреса ради 15000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Ріпки, вул. Святомиколаївська, 92
Карта
Трудове. Карта розташування: Україна
Трудове
Трудове
Трудове. Карта розташування: Чернігівська область
Трудове
Трудове
Мапа
Мапа

Трудове́ (в минулому — Білоцерківка) — село в Україні, у Ріпкинській селищній громаді Чернігівської області. Населення становить 160 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Гучинська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Білоцерківка Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 345 осіб (153 чоловічої статі та 192 — жіночої), налічувалось 45 дворових господарств[2].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Довжицької волості мешкало 437 осіб налічувалось 89 дворових господарств, існували вітряний млин, крупорушка[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 583 осіб (271 чоловічої статі та 312 — жіночої), з яких 574 — православної віри[4].

Під час Української революції та російсько-української війни в селі сталося декілька масових убивств, зокрема вбивство дворянської родини Комаровських. 7 березня 1918 року банда з 16 осіб, переважно мешканців сусіднього Довжик, увірвалася в будинок, де святкувалися іменини Хрисанфа Миколайовича Комаровського та вбили його та не менше 10 інших членів його родини та прислуги. Про цей злочин повідомлялося в тодішній пресі та спогадах більшовиків — учасників тих подій.[5][6]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Ріпкинської селищної громади.[7]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Ріпкинського району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області[8].

22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики). Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку[9].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 390)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-261. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Олена Малишко (Березовська). Трагедія дворянського роду Комаровських — предтеча Голодомору. Європейська Україна
  6. Горобець, Сергій (2017). ЗА ЩО БОРОЛАСЯ РОЇЩЕНСЬКА РЕСПУБЛІКА? НОВИЙ ПОГЛЯД НА «ГЕРОЇВ» МИНУЛОГО // Філософія освіти і педагогіка,№ 40. с. 26–35.
  7. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]