Сожурне Трус
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сожурне Трус (англ. Sojourner Truth) (1797 – 26 грудня 1883), такий псевдонім взяла собі Ізабелла Бомфрі, американська активістка, яка внесла великий вклад у боротьбу за права жінок. Її виступи, присвячені правам жінок, і концепція справедливості, яку вона в них висловила, були популяризовані білими феміністками, а сама Трус набула символічного статусу "праматері" чорних жінок.
Зміст |
[ред.] Біографія
Трус народилася у Суорткіллі, Нью-Йорк у 1797 році. Вона була однією з тринадцяти дітей Джеймса і Елізабет Бомфрі, які були рабами Полковника Гарденберга. Після смерті полковника, уся його власніть, у тому числі раби, перешлйла до його сина, Чарльза Гарденберга [1] .
У 1806, Гарденберг продавав Трус за $100 Джону Нілі. До того як її продали Трус говорила лише датською мовою. [2] У рабстві вона пройшла через багато вибробувань і принижень, пізніше вона згадувала про Нілі як про жорстоку і жорстку людину, який навіть одного разу побив її зв'язкою батогів. Також Трус розповідала про те, що він щоденно бив її і гвалтував. У 1808 році Нілі продав Трус за $105 Мартінусу Шіверу, який утримував таверну, там вона служила протягом 18 місяців. Шівер продав її у 1810 році за $175 Джону Дюмону. Незважаючи на те, що її четвертий господар ставився до неї більш приязно, його дружина робила усе, щоб ускладнити її існування.[3]
Приблизно у 1815 році Трус закохалася у раба на ім'я Роберт. Він належав власнику сусідньої ферми, який припинив ці стосунки, адже якби у рабів народилися діти, то вони належалі б власнику Трус. [4] У 1817 році Трус змусили вийти заміж за раба Томаса. У них народилося п'ятеро дітей: Діана, Елізабет, Ханна, Пітер і Софія.
[ред.] Свобода
У 1826 році вона втекла з рабства разом з донькою Софією. Трус знайшла притулок у сім'ї квакерів дансько-американського походження, Ісаака і Марії Ван Вагенер. Вона стала у них служницею. Ці люди допомогли добитися законної свободи для її сина, дали їй своє прізвище, і вона стала Ісабеллою Ван Вагенер.
[ред.] Діяльність
Трут була дуже енергійною і працювала з священиком, допомагаючи йому обертати повій в християнство. Жила вона в одному з будинків общини. Її охрестили і дали ім'я "Сожурне Трус", оскільки вона чула містичні голоси і мала видіння. Щоб розповісти людям про ці видіння, вона виступала з лекціями і релігійними співами і проповідувала аболіціонізм в багатьох штатах протягом трьох десятиліть.
Заручившись підтримкою Елізабет Кейді Стентон, вона стала виступати за рівноправ'я жінок. Вона написала про своє життя в книзі "Історія Сожурне Трус" (1830). Це автобіографічне оповідання, записане і видане Олівером Тілбертом. Сама Соджорнер Трут все життя була безграмотною і говорила англійською з сильним датським акцентом. [5]
[ред.] А хіба ж я не жінка?
Говорять, що коли на з'їзді з боротьби за жіноче рівноправ'я її звинуватили в тому, що насправді вона – чоловік, Сожурне Трус публічно оголила груди. А її відповідь чоловікові, який сказав, що жінки – слабка стать, стала дійсно легендарним:
"Ну що ж, дітки, не все добре там, де здіймається багато шуму. Думаю, скоро білим чоловикам буде непереливки від того, що вони, як між двох вогнів, опинились між чорними з Півдня і білими жінками з Півночі – і ті, і інші товкмачать про свої права. Але про що ми всі тут говоримо?
Той чоловік сказав, що жінки потребують допомоги щоб сісти в екіпаж або перейти через баюру, або зайняти зручніше місце. Ніхто й ніколи не допомагав мені сідати до екіпажу, не переносив через калюжі і не поступався місцем! А хіба ж я не жінка? Подивіться на мене! Подивіться на мої руки! Я орала, сіяла і збирала врожай, і жоден чоловік не робив це швидше і краще за мене! А хіба ж я не жінка? Я могла працювати нарівні з чоловіком і їсти як чоловік – коли у мене було що їсти! І я терпіла удари батогом нарівні з чоловіком – а хіба ж я не жінка? Я народила тринадцять дітей і бачила, як майже всіх їх продавали до рабства, і коли я ридала, виплакуючи своє горе матері, хто, окрім Бога, чув мене? А хіба ж я не жінка?
А потім вони говорять про цей... в голові... як вони його називають? (хтось із залу шепоче "інтелект") О так, любий. І як це пов'язано з правами жінок і негрів? Якщо моя головешка вміщує пінту, а ваша кварту, хіба справедливо з вашого боку не давати мені наповнити хоча б мою половину кварти?
А потім онтой низенький чоловік у чорному каже, що жінки не можуть мати ті ж права, що й чоловіки, тому що Ісус не був жінкою! А як Ісус з'явився? Звідки він прийшов? Він прийшов від Бога і жінки! І чоловіки тут ні до чого.
Якщо перша створена Богом жінка була досить сильною, щоб самотужки перевернути світ, то ці жінки всі разом зможуть поставити світ з голови на ноги і знову привести його до ладу! І якщо вже вони про це просять, то краще чоловікам дозволити їм це зробити.
Дякую за ще, що мене вислухали, більше старенькій Сожурне нічого сказати."
[ред.] Зноски
- ↑ Amazing Life.
- ↑ Sojourner Truth page.
- ↑ On the trail of Sojourner Truth in Ulster County
- ↑ Sojourner Truth page.
- ↑ Жінки – письменниці і реформатори
[ред.] Посилання
 |
Ця стаття не містить шаблону-картки. Можливо, потрібний шаблон — {{Особа}}.
Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.
|
 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
