Трюфель
| Трюфель | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Трю́фель (нім. Trüffel) — Рід сумчастих грибів з підземними м'ясистими плодовими тілами з порядку пецицієві. До справжніх трюфелів відносяться їстівні види, які вважаються цінними делікатесами. "Трюфелями" називають й інші гриби зі схожими плодовими тілами, наприклад, із родів Choiromyces, Elaphomyces та Terfezia. Серед них також є їстівні, але вони оцінюються значно нижче. Інколи вони потрапляють у продаж як "фальшивий делікатес"
Зміст |
[ред.] Опис та екологія
Ростуть у лісах як сапрофіти або створюють мікоризу з корінням дерев. Деякі плодові тіла у розрізі на малюнку нагадують мармур.
[ред.] Види
- Tuber aestivum — Трюфель літній, або Трюфель чорний російський
- Tuber brumale — Трюфель зимовий
- Tuber gibbosum
- Tuber himalayensis — Трюфель гімалайський
- Tuber magnatum — Трюфель італійський, або Трюфель п'ємонтський
- Tuber melanosporum — Трюфель перигорський, або Трюфель чорний
- Tuber mesentericum
- Tuber oregonense — Трюфель орегонський
- Tuber sinensis — Трюфель китайський
[ред.] Практичне значення
Справжні трюфелі їстівні. Найбільше ціняться трюфель перигорський, італійський та зимовий. В Росії зустрічається один вид — трюфель літній (Tuber aestivum). В основному ж, ростуть в дубових та букових гаях Південної Франції та Північної Італії, де вони мають велике промислове значення. Мають грибний смак з присмаком підсмаженого насіння чи волоських горіхів та сильний характерний аромат. Якщо опустити і потримати трюфель у воді, то вона приймає присмак соєвого соусу. Трюфелі шукають у диких гаях за допомогою спеціально навчених пошукових собак та свиней з феноменально тонким нюхом. Самостійно під листям можна знайти трюфель, якщо над ним літають мушки.
На відміну від поширеної хибної думки, трюфелі все ж таки можна культивувати. Вдалі спроби були вже в 1808 році. Було помічено, що трюфелі росли поміж коріння тільки деяких дубів. У 1808 році Жозеф Талон (Joseph Talon) висадив жолуді з тих дубів, під якими знаходили трюфелі. Через декілька років, коли дерева виросли, під їхніми коріннями було знайдено трюфелі. В 1847 році Огюст Руссо (Auguste Rousseau) засадив 7 гектарів таких жолудів і, внаслідок, зібрав великий урожай трюфелів, за що отримав приз на всесвітній виставці в Парижі в 1855 році.
У кінці 19-го сторіччя трюфельними гаями було засаджено вже 750 кілометрів квадратних, з яких зібрали до 1000 тон "чорних алмазів кулінарії". Однак, внаслідок занепаду сільського господарства у Франції в 20-му сторіччі, багато з трюфельних гаїв виявились покинутими. Кількість добутих трюфелів з року в рік скорочується. В останні роки урожай цих грибів не перевищував 50 тон.
[ред.] Трюфелі в парфюмерії
Італійський концерн ISHI-Dafla Group виробляє з трюфелів косметику. За твердженням фірми, дослідження показали, що декілька крапель екстракту з трюфелів здатні значно зменшити глибину зморшок, підтягнути шкіру і буквально розчинити пігментні плями.
[ред.] Інші трюфелі
Білий, польський або троїцький трюфель має плодове тіло зі світлою м'якоттю, схоже зовнішнім виглядом та розмірам на картоплю; росте у лісах Західної Європи, України, Білорусі. Їстівний.
Серед так званих степових трюфелів, "томболанів"(рід Terfezia) теж є їстівні. Ростуть у Південній Європі, Північній Африці, Південно-Західній Азії — в Азербайджані та в Туркменістані.
[ред.] Посилання
Таксономія та опис на сайті www.mycobank.org
- Трюфелі в гастрономії (укр.)
