Тріангуляція (геометрія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

В геометрії, тріангуляція в найзагальнішому значенні - це розбиття геометричного об'єкта на симплекси. Наприклад, на площині це розбиття на трикутники, звідки й назва.

Різні розділи геометрії використовують дещо відміні визначення цього терміну.

Тріангуляція T простору \mathbb{R}^{n+1} - це підрозбиття \mathbb{R}^{n+1} на (n + 1)-вимірні симплекс такі що:

  1. будь-які два симплекси в T перетинаються в спільній грані ребру чи вершині, або взагалі не перетинаються;
  2. будь-яка обмежена множина в \mathbb{R}^{n+1} перетинає скінченну кількість симплексів з T.

Тріангуляція множини точок, тобто, тріангуляція дискретної множини точок P\subset\mathbb{R}^{n+1} - це розбиття опуклої оболонки точок на симплекси так що виконується перша умова з попереднього означення, та множина точок що є вершинами симплексів розбиття збігається з P. Тріангуляція Делоне є найвідомішим видом тріангуляції множини точок.


Дивись також [ред.]

Посилання [ред.]