Трійка НКВС

Особлива трійка НКВС — орган позасудового винесення вироків в СРСР, що існував в 1937—1938 роках під час Великого терору. Трійки формувалися зазвичай на рівні області. Складалися з начальника підрозділу НКВС, секретаря обкому партії і прокурора.

31 липня 1937 голова НКВС Микола Єжов підписав наказ НКВС № 00447 «Стосовно операції з репресування колишніх куркулів, карних злочинців і інших антирадянських елементів», в якому визначалося завдання розгрому «антирадянських елементів» і склад «оперативних трійок» з прискореного розгляду справ такого роду. Цей наказ був схвалений на пленумі ЦК ВКП(б). До складу трійки зазвичай входили: як голова — місцевий начальник НКВC, члени — місцеві прокурор і перший секретар обласного, краєвого або республіканського комітету ВКП(б). Для кожного регіону Радянського Союзу встановлювалися ліміти з «Першої категорії» (розстріл), і з «Другої категорії» (заслання в табір на термін від 8 до 10 років).

Підвалини спрощення процедур судочинства були закладені ще Постановою ЦВК та РНК СРСР від 1 грудня 1934 року.

Протизаконність трійок НКВС

Існування трійок НКВС ( трійок НКВД ) повністю протирічило нормам Конституції СРСР 1936 року, згідно 102 статті якої судові функції в СРСР реалізовувалися тільки судом; жодних позасудових органів Конституція СРСР 1936 року не передбачала. В тогочасний кримінальний та кримінально-процесуальний кодекс СРСР раніше не вносилися відповідні зміни які б допускали функціонування трійки НКВС ( трійки НКВД ) замість судових органів. Окрім того, НКВC, видаючи наказ 00447, котрий по своїй природі по суті був законом, а не підзаконним, виконавчо-розпорядчим актом, вийшов за рамки своєї компетенції спецслужби. Відповідно свого законодавчого статусу державної спецслужби СРСР НКВC могла тільки видавати підзаконні, виконавчо-розпорядчі акти, не переходячи при цьому меж відповідних законів.

Провадження слідства

Здійснюючи слідство, трійки НКВС керувалися спрошеною процедурою, не дотримуючись більшості нормативних вимог тодішнього кримінально-процесуального кодексу СРСР. В результаті чого часто невинні люди несли незаслужене покарання. Завдання трійки НКВС часто зводилося до затвердження вироків громадянам, котрі були вже раніше фактично винесені рішеннями державних та партійних органів, подібно як у випадку з репресіями кримінальних злочинців та інших антирадянських елементів відповідно наказу НКВС № 00447

Офіційної директиви НКВС щодо використання методів фізичного впливу під час допитів досі в архівах не виявлено. Однак, цілком вірогідно, що усна вказівка-дозвіл була оголошена М. Єжовим на нараді керівних співробітників НКВС 16—20 липня 1937 р. Аналіз архівно-слідчих справ дозволяє стверджувати, що масове побиття підслідних розпочалося в кінці липня-на початку серпня 1937 р.

Дивіться також

• Наказ НКВС № 00447
• Сталінські списки

Посилання

• Оперативний наказ Народного Комісара Внутрішніх Справ СРСР № 00447(рос.)
• Составы троек НКВД —УНКВД 1937—1938 гг., созданных для рассмотрения дел арестованных в ходе массовой операции по приказу НКВД СССР № 00447 от 30 июля 1937 г.(рос.)
• Решение Политбюро ЦК ВКП(б) № П65/116 от 17 ноября 1938 года(рос.)
• КОНСТИТУЦИЯ (ОСНОВНОЙ ЗАКОН) СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК Утверждена Чрезвычайным VIII съездом Советов Союза ССР 5 декабря 1936 года(рос.)

Література

• Сталин И. Сочинения. М., 1952. Т. 10. С. 234.