Трійця
Свята Трійця — важливе поняття у більшості християнських вчень. Це поняття об'єднує разом три особи (три лики, три образи, три прояви) Бога, розглядає сутність Бога в трьох особах. Це поняття використовується більшістю християнських церков, у тому числі православ'ям та католицизмом, однак окремі християнські течії (такі як наприклад Свідки Єгови) заперечують правомірність його вживання. Віра в Святу Трійцю є першою умовою вступу до Світової Ради Церков.
Згідно з символом віри, прийнятим на Першому Нікейському соборі, Бог має три особи: Бог-Отець, Бог-Син і Бог Дух Святий (іноді кажуть: Перша особа Трійці (Отець), Друга Особа Трійці (Син), Третя особа Трійці (Дух Святий)), всі ці особи є, однак єдиним Богом (різними його проявами) і кожна з них є повністю всемогутнім і єдиним Богом (а не частиною Бога), і серед цих осіб нема більшої або меншої. Бог визнається всемогутнім, вічним і безмежним. Будучи єдиними і неподільними за природою, три постаті Бога, однак, відрізняються походженням та взаємними відносинами. Так, Бог-Отець народжує Бога-Сина, а Сам не походить ні від кого, Бог-Син народжується від Бога Отця, а Дух Святий ісходить від Отця (православ'я) або від Отця і Сина (католицизм). Згідно з християнськими вченнями, Бог-Син прийняв тіло людини і воплотився з Духа Святого і Діви Марії як Ісус Христос з метою спасіння людства. В православ'ї для кращого розуміння людьми поняття Святої Трійці вживається образ Сонця — «Є Сонце (перший прояв). Є Світло(другий прояв), яке іде від Сонця і є Тепло (третій прояв) , яке іде від Сонця. Ми говоримо про єдине Сонце у трьох проявах, а не про три Сонця».
Догмат Триєдності Бога, як правило, оголошується недосяжним для людського розуму в повному обсязі, і осягається лише «досвідом духовного життя» ([1]). У зв'язку з цим говорять про Святу Трійцю, як «найбільшу таємницю християнської віри»([2]). Також природа Бога, у тому числі те, що сказано у цьому догматі, визнається такою, яку ніколи не зможе пізнати жодне створіння, ні людина, ні ангел.
У Біблії немає безпосереднього викладення вчення про Святу Трійцю, проте є ряд вказівок, що й лягли в основу догмату Святої Трійці. Так ще в Старому Заповіті знаходимо місця, де Бог говорить про себе у множині (напр. Буття 1:26 та Буття 11:6-7).
У Новому Заповіті найбільш чітко вказівка на триєдність подається в Хрещенні Ісуса Христа в Іордані
- Матей 28:19
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. 19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа
А також у посланнях апостолів:
- 2 Корінтянам 13:13
13 Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.
Вказівкою на триєдність Бога вважають також Пролог Євангелія від Йоана
- Йоанн 1:1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
- Йоанн 1:14
14 Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.
Тут під Богом розуміють Отця, Словом — Сина, тобто Син був одвічно з Отцем і вічно був Богом.
Відношення до Святої Трійці у інших віровченнях [ред.]
Інші віровчення про єдиного Бога, такі як мусульманство та юдаїзм заперечують правомірність вживання поняття Святої Трійці, розглядаючи це як протиріччя єдиності Бога і отже прояв багатобожжя (язичництва).
З іншого боку представники язичницьких віровчень, як правило розглядають поняття Святої Трійці як вказівку на наявність у християнстві елементів язичництва (віри у трьох богів).
Джерела [ред.]
- Біблія, переклад митрополита Ілларіона
- Блаженніший Митрополит Володимир. П’ятидесятниця - розкриття тайни Святої Трійці
- (рос.)Учение православной церкви о Пресвятой Троице
Див. також [ред.]
| У Вікіджерелах є оригінали текстів на тему: |
| У Вікіджерелах є оригінали текстів на тему: |
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Трійця |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

