Тріщинський Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анатолій Іванович Тріщинський
Народився 20 травня 1923(1923-05-20)
Русанівка
Помер 31 березня 2009(2009-03-31) (85 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна Україна Україна
Діяльність анестезіолог
Alma mater Вінницький медичний інститут
Галузь анестезіологія
Заклад Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Вчене звання професор
Науковий керівник Ганна Дінабург
Відомі учні Ігор Шлапак
Аспіранти, докторанти Шлапак Ігор Порфирійович
Нагороди

СРСР:

Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»

Україна:

Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Анатолій Іванович Тріщинський (20 травня 1923, Русанівка — 31 березня 2009) — український медик, головний анестезіолог МОЗ України, президент Асоціації анестезіологів України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 травня 1923 року в селі Русанівці (тепер Липоводолинського району Сумської області). У 1950 році з відзнакою закінчив Вінницький медичний інститут. В 1955 році захистив кандидатську дисертацію. З 1957 року працював в Київському інституті удосконалення лікарів асистентом, доцентом, з 1965 року — професором кафедри анестезіології. З 1967 по 1996 рік завідував кафедрою анестезіології та інтенсивної терапії цього інституту.

Могила Анатолія Трещинського

Помер 31 березня 2009 року. Похований в Києві на старому Байковому кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Вперше в Україні розробив і застосував анестезіологічний посібник та забезпечення безпеки хворого при операціях з штучним кровообігом, які проводилися вперше в колишньому СРСР. Вніс вагомий вклад в розвиток анестезіології та інтенсивної терапії при таких клінічно значущих станах, як ураження нервової системи, шок, сепсис, порушення імунної системи.

Автор понад 300 наукових праць, у тому числі восьми монографій.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат премії імені Палладіна АН України (1985; за монографію «Ферментативні процеси і їх корекція при екстремальних станах»). Нагороджений:

Джерела[ред. | ред. код]