Туве Янссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Туве Янссон
Tove Marika Jansson
Tove Jansson 1956.jpg
При народженні: Туве Маріка Янссон
Дата народження: 9 серпня 1914(1914-08-09)
Місце народження: Гельсінкі, Російська імперія
Дата смерті: 27 червня 2001(2001-06-27) (86 років)
Місце смерті: Гельсінкі, Фінляндія
Мова творів: Шведська
Рід діяльності: Письменниця, художниця
Жанр: Казка
Magnum opus: Серія творів про Мумі-тролів
Премії:

Премія імені Г. К. Андерсена

Ту́ве Марі́ка Я́нссон — (швед. Tove Marika Jansson; *9 серпня 1914, Гельсінкі — †27 червня 2001, Гельсінкі) — фінська художниця шведського походження, романістка, дитяча письменниця та ілюстратор.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Дитячі роки Туве Янссон

Туве Маріка Янссон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Латі і Тампере. Мати Туве — Сігне Гаммартсен була дизайнер-графік. Можна сказати, шлях майбутньої письменниці був визначений ледь не з перших її кроків. А ще у Туве була надзвичайна тітонька, особа винятково енергійна та активна. Її оптимізм і непосидючість передавалися всім. Вона страшенно любила ліпити з гіпсу різноманітні чудернацькі фігурки. Хто знає, можливо, з легкої руки саме цієї тітоньки і з'явилися на світ чарівні герої книг Туве Янссон. Що й казати, з такими батьками і такою тітонькою дитинство Туве було, звичайно, безхмарним. Вона так і не змогла розлучитися з ним, коли стала дорослою і, навіть, коли трішки постаріла.

У радісну пору дитинства Туве родина Янссон майже по півроку жила в будиночку рибалки на невеличкому острівці у Фінській затоці Балтійського моря. Як же чудово було гуляти в лісі, де звідусіль чулися шурхіт та шелестіння, уявляючи, що з-за стовбурів дерев дивляться маленькі сяючі очі, а на гілках сидять деревні феї, розчісуючи своє довге волосся! Що ще потрібно було пустотливій дівчинці з невгамовною уявою? Якось казкарка зізналася, що «…без щасливих дитячих років, проведених біля моря…», вона «…ніколи б не почала писати».

Одного разу Туве Янссон сперечалася про щось зі своїм братом Ларсом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемотика. Вона тоді й не знала, що зватимуть його — Мумі-троль, і згодом він стане найвідомішим казковим персонажем.

Закінчивши середню школу, Туве Янссон вивчала художнє мистецтво у Гельсінкі, Стокгольмі, Флоренції, Парижі. Її живописні роботи було представлено на багатьох виставках Фінляндії і Швеції, а першу персональну виставку було відкрито у Гельсінкі у 1943 р. Вона любила англійську літературу і тому з особливим запалом працювала над малюнками до книг Льюїса Керролла та Джона Толкієна.

А 1938 написала і проілюструвала свою власну книгу — казкову повість «Малюк троль та велика повінь» (1942) — і, нарешті, «…відчула справжню свободу, коли сама почала виконувати обидва види роботи». Але перша книга ще нікому не відомої письменниці побачила світ лише через три роки (1945). Як тільки це сталося, Т. Янссон зрозуміла, що просто не в змозі назавжди забути про мумі-тролів, до яких пройнялася щирою симпатією. І вона написала ще одну книгу — «Мумі-троль і комета» (1946), згодом ще одну — «Диво-капелюх»(1949), і ще, і ще… Так з'явилося чимало надзвичайних книг з витонченими, оригінальними малюнками.

У 19531960 рр. Туве Янссон малювала комікси для лондонської газети «The Evening News».

Популярність письменниці дуже швидко вийшла за межі її рідної Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською мовою. Нині вони відомі у всьому світі, оскільки їх перекладено більше ніж 30 мовами. (Дев'ять книг про мумі-тролів, виданих Видавництвом Старого Лева (Львів) тепер можуть читати рідною мовою й діти України. Переклад здійснила Наталія Іваничук, викладач норвезької мови та Директор Центру країн північної Європи при університеті імені Івана Франка у Львові). Саме книги про мумі-тролів принесли письменниці загальне визнання.

Неждано на Туве Янссон посипався «золотий дощ» різноманітних премій і нагород, найголовніша з яких — Міжнародна золота медаль імені Г. К. Андерсена (1966). На початку 1978 року за бажанням польських дітей письменницю було нагороджено Орденом Посмішки.

Казки Туве Янссон не обійшов увагою і кінематограф. Польська кіностудія за контрактом з письменницею здійснила випуск 39 серій лялькових короткометражних фільмів, що складаються з трьох циклів; шведським телебаченням знято повнометражний фільм за однією з книг Туве під назвою «Між дитиною і дорослим».

Туве Янссон багато працювала для театру, який завжди був її пристрастю. За ініціативи письменниці стали йти вистави за мотивами мумі-казок. Вона брала активну участь у підготовці вистав і акторських костюмів до них. У Шведському театрі 1949 року ставиться п'єса «Мумі-троль і комета», а 1958 року в Лілла-театрі пройшла п'єса за участю самої Туве Янссон. У 1974 році в Національному оперному театрі йшла «Мумі-опера».

Більшість казкових повістей письменниці — пригодницького характеру. Їй притаманний психологізм у зображенні героїв, реалістична деталізація у змалюванні природи та побуту мешканців Долини мумі-тролів. Казковості творам надають, насамперед, дивовижні персонажі, що є витвором фантазії автора. У кожному з них неначе втілюються ті чи інші прагнення дітей, ті чи інші риси їх характеру: жага до нового, таємничого і чарівного («Мумі-троль і комета»), до будівництва і винахідництва («Мемуари тата Муміна»), доброта і любов до маленьких і слабких («Чарівна зима», «Дитина-невидимка», «А що буде потім?», «Хто розважить малятко?»), цікавість до непізнаних сил природи («Тато і море»), схильність до гри і перевтілення («Небезпечне літо»), прагнення самостійності і любов до свободи («Пізньою осінню в листопаді»). Все це є життєвими принципами Янссон-казкарки.

Якось письменниця зізналася, що задовго до того, як Мумі-троль зажив самостійним життям на сторінках її літературних казок, вона зображала його маленьку постать на карикатурах замість власного підпису.

Нагороди[ред.ред. код]

Цитати[ред.ред. код]

  • «Кожна дитяча книжка має містити в собі стежку, перед якою дорослі зупиняються, а дитина йде далі»
  • "«Світ дітей — це пейзаж, намальований яскравими фарбами, де добро і зло нероздільні…»

Бібліографія[ред.ред. код]

Скульптура на могилі Туве Янссон (цвинтар Хієтаніємі, Гельсінкі), роботи її батька Віктора Янссона

Мумі-серія[ред.ред. код]

Інші «дорослі» твори[ред.ред. код]

  • «Дочка скульптора» (1968) автобіографічна повість,
  • «Літня книга» (1968) твори для дорослих,
  • «Місто сонця» (1974) роман,
  • «Чесний обман», «Кам'янисте поле», «Слухачка» збірки оповідань (1971),
  • «Іграшковий дім» (1978) збірник оповідань,
  • «Камінне поле» (1984) повість

та інші.

Українські видання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]