Тукуман (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Тукуман» перенаправляє сюди; див. також Тукуман (місто).
Тукуман
Tucumán
Escudo de la Provincia de Tucumán.svg Bandera de la Provincia de Tucumán.svg
Герб провінції Тукуман Прапор провінції Тукуман
Провінція Тукуман на мапі Аргентини
Провінція Тукуман на мапі Аргентини
Інші провінції Аргентини
Столиця Сан-Міґель-де-Тукуман
Департаментів 17
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 1 448 200[1] (6-та)
 - густота 64,3
Етнікон Tucumano
Площа
 - повна 22 524 км² (22-га)
Часовий пояс UTC-3
ВВП 7,97 млрд дол. США
 - на душу населення 5 405 дол. США
ІРЛП 0,824 (2010)[2]
Губернатор Хосе Альперовіч (PJ)
Веб-сторінка tucuman.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-T

Тукума́н (ісп. Tucumán) — провінція Аргентини, розташована на заході країни. Межує з провінціями Сальта, Сантьяго-дель-Естеро і Катамарка. Столиця провінції — місто Сан-Мігель-де-Тукуман.

Географія[ред.ред. код]

Територію провінції Тукуман можна умовно поділити на такі природні зони:

Найвищою точкою провінції є гора Больсон (5552 м).

Клімат провінції субтропічний вологий, із середньою річною кількістю опадів понад 1000 мм. Завдяки цьому рослинність дуже густа і утворює так званий регіон Юнга.

Найважливішими річками Тукуману є Санта-Марія, Дульсе, Лос-Соса, Марапа, Гастона, Чіко, Сан-Франсіско, Мікста. На багатьох з них збудовані водосховища і ГЕС. Також важливим водним ресурсом є гірські льодовики.

Історія[ред.ред. код]

Руїни індіанців Кілмес

До приходу європейських колонізаторів землі, на яких зараз знаходиться провінція Тукуман, населяли індіанські племена діагітів (на заходів), інків, луле і вілела (центр і схід), токоноте.

1533 року у цій місцевості, зокрема у долині Кебрада-де-Умауака, побував конкістадор Дієго де Альмагро. 1543 року територію відвідав Дієго де Рохас. На той час регіон входив до генерал-капітанства Чилі.

Мапа Тукуману 1600 року

Після створення віце-королівства Перу 1 березня 1543 року Тукуман було підпорядковано йому. На той час і майже до 1814 року Тукуманом називали територію площею 700 тис. км², до якої входили території сучасних провінцій Таріха, Жужуй, Сальта, Катамарка, Тукуман, Сантьяго-дель-Естеро, Ла-Ріоха, Сан-Хуан, Кордова, Сан-Луїс і Мендоса.

Перше іспанське поселення на сучасній території Тукуману було засноване 1550 року Хуаном Нуньєсом де Прадою. Воно неодноразово переносилося з місця на місце і врешті-решт стало сучасним містом Сантьяго-дель-Естеро, столицею однойменної провінції.

1564 року було створено провінцію Тукуман, Хурі і Діагіти. Першим її губернатором став Франсіско де Агірре, а столицею місто Сантьяго-дель-Естеро. 1566 року було створено губернаторство Тукуман, а 1570 року — відповідне єпископство.

Будинок, де було проголошено незалежність Аргентини

31 травня 1565 року за наказом Агірре було засновано місто Ібатін (нині Сан-Мігель-де-Тукуман). На той час у провінції тривала війна між діагітами й іспанськими колонізаторами, внаслідок чого 1578 року місто ледь не було знищено. 27 вересня 1685 року місто було перенесене на його сучасне місце.

1776 року Тукуман увійшов до складу новоствореного віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. Королівським указом від 28 січня 1782 року територію Тукуману було виділено у інтендантство Сан-Мігель-де-Тукуман. 5 серпня 1783 року інтендантство було поділено на губернаторства Сальта-де-Тукуман (нині провінції Тукуман, Катамарка, Сантьяго-дель-Естеро, Жужуй, Сальта і Пуна-де-Атакама) зі столицею у Сальті і Кордова-де-Тукуман (нині провінції Кордова, Сан-Луїс, Мендоса, Сан-Хуан, Ла-Ріоха, частина Санта-Фе) зі столицею у Кордові.

1810 року уряд Тукуману підтримав Травневу революцію і надіслав свого депутата до новоствореного парламенту.

8 жовтня 1814 року було створене інтендантство Тукуман зі столицею у Сан-Мігель-де-Тукумані, до юрисдикції якого також входили Катамарка і Сантьяго-дель-Естеро.

9 липня 1816 року у Тукумані було проголошено незалежність Аргентини.

22 березня 1820 року Бернабе Араос оголосив про створення Федеральної Республіки Тукуман. 6 вересня 1820 року було прийнято її конституцію. До 1821 року Катамарка і Сантьяго-дель-Естеро оголосили про свою автономію від Тукуману.

19 березня 1856 року було прийнято конституцію провінції.

12 серпня 1980 року було законодавчо встановлено кордони між Тукуманом і Сальтою, 31 жовтня 1980 року — межі з Сантьяго-дель-Естеро[3], а 9 квітня 1981 року — з Катамаркою.

Економіка[ред.ред. код]

Залізничні майстерні Тукуману

ВВП провінції Тукуман становить близько 2% від загальнонаціонального[4]. Експорт провінції у 2008 році склав 1,034 млрд. доларів[5]. Основними експортними партнерами Тукуману є Бразилія, США, Росія і Чилі[6].

Основою економіки провінції Тукуман є сільське господарство. Найважливішими рослинними культурами є цукрова тростина й авокадо (перше місце за обсягами виробництва серед провінцій Аргентини), суниця (друге місце за обсягами виробництва серед провінцій Аргентини), чорниця (третє місце за обсягами виробництва серед провінцій Аргентини), лимони (перше місце за обсягами виробництва у світі). Також вирощуються соя, кукурудза, пшениця, квасоля, помідори, тютюн. Розвинене бджільництво.

Основною галуззю промисловості провінції є харчова, перш за все виробництво цукру, яке становить 65% від загальнонаціонального. Також розвинені машинобудування, текстильна, шкіряно-взуттєва, целюлозно-паперова промисловість.

Тукуман має розвинену туристичну сферу. Завдяки багатій рослинності провінцію називають Сад Республіки. Також Тукуман має багату історію, наприклад саме тут було проголошено незалежність Аргентині. Завдяки цьому провінція користується попитом як у аргентинських, так і в іноземних туристів.

Освіта[ред.ред. код]

Освіта у провінції Тукуман (2009)[7]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 747 41 213 2 195
 - державні 623 31 792 1 657
 - приватні 124 9 421 538
 Початкові 754 193 086 16 455
 - державні 634 160 879 13 590
 - приватні 120 32 207 2 865
 Середні 597 141 142 5 525
 - державні 465 102 089 4 269
 - приватні 132 39 053 1 256
 Вищі[8] 84 24 675 666
 - державні 33 12 079 343
 - приватні 51 12 596 323

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Адміністративний центр Департамент Населення (2010)[9] Площа (км²) Мапа
Сан-Мігель-де-Тукуман Столичний 549.163 90 Departamento Capital (Tucumán - Argentina).png
Банда-дель-Ріо-Салі Крус-Альта 181.851 1.255 Departamento Cruz Alta (Tucumán - Argentina).png
Тафі-В'єхо Тафі-В'єхо 122.752 1.210 Departamento Tafí Viejo (Tucumán - Argentina).png
Консепсьйон Чіклігаста 80.584 1.267 Departamento Chicligasta.png
Йерба-Буена Йерба-Буена 74.224 160 Departamento Yerba Buena (Tucumán - Argentina).png
Лулес Лулес 68.151 540 Departamento Lules (Tucumán - Argentina).png
Монтерос Монтерос 63.926 1.169 Departamento Monteros (Tucumán - Argentina).png
Агіларес Ріо-Чіко 55.587 585 Departamento Río Chico (Tucumán - Argentina).png
Белья-Віста Леалес 54.644 2.027 Departamento Leales (Tucumán - Argentina).png
Бурруяку Бурруяку 36.512 3.605 Departamento Burruyacú (Tucumán - Argentina).png
Фамайлья Фамайлья 33.487 427 Departamento Famaillá (Tucumán - Argentina).png
Сімока Сімока 32.065 1.261 Departamento Simoca (Tucuman - Argentina).png
Хуан-Баутіста-Альберді Хуан-Баутіста-Альберді 30.095 730 Departamento Juan B. Alberdi (Tucumán - Argentina).png
Ла-Конча Ла-Конча 18.955 917 Departamento La Cocha (Tucumán - Argentina).png
Транкас Транкас 17.541 2.862 Departamento Trancas (Tucumán - Argentina).png
Тафі-дель-Вальє Тафі-дель-Вальє 15.035 2.741 Departamento Tafí del Valle (Tucumán - Argentina).png
Гранерос Гранерос 13.628 1.678 Departamento Graneros (Tucumán - Argentina).png

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Координати: 27°00′ пд. ш. 6°30′ зх. д. / 27.000° пд. ш. 6.500° зх. д. / -27.000; -6.500