Тулка (комуна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
комуна
Тулка
Tulca
Країна Румунія Румунія
Повіт  Біхор
Телефонний код +40 259 (Romtelecom, TR)
+40 359 (інші оператори)
Координати 46°47′17″ пн. ш. 21°46′24″ сх. д.H G O
Висота 105 м.н.р.м.
Площа 58,62 км²
Населення 2860[1] (2009)
Розташування
Розташування комуни на карті повіту Біхор
Мапа
Влада
Примар
Мандат
Bulzan Ioan[2] (PNL)
2008-2012

Тулка (рум. Tulca) — комуна у повіті Біхор в Румунії. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):

  • Кеуашд (498 осіб)
  • Тулка (2396 осіб) — адміністративний центр комуни

Комуна розташована на відстані[3] 425 км на північний захід від Бухареста, 33 км на південь від Ораді, 139 км на захід від Клуж-Напоки, 121 км на північ від Тімішоари.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2002 року[4] у комуні проживали 2894 особи.

Національний склад населення комуни:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 2650 91,6%
цигани 228 7,9%
угорці 13 0,4%
українці 1 < 0,1%
німці 1 < 0,1%
євреї 1 < 0,1%

Рідною мовою назвали:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 2678 92,5%
циганська 200 6,9%
угорська 12 0,4%
німецька 2 0,1%
українська 1 < 0,1%
єврейська (їдиш) 1 < 0,1%

Склад населення комуни за віросповіданням:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 2294 79,3%
баптисти 527 18,2%
п'ятдесятники 58 2,0%
реформати 8 0,3%
римо-католики 4 0,1%
греко-католики 2 0,1%
адвентисти 1 < 0,1%

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською) . Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 19 грудня 2011.
  2. Biroul Electoral Central. Alegeri locale 2008 TUR I + TUR II + TUR III. Primari aleşi pe municipii,oraşe şi comune (PDF) (румунською) . Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2011.
  3. Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  4. Structura Etno-demografică a României (румунською) . Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2011.