Туніська війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Османсько-габсбурзькі війни

Алжир (1516) • Тлемсен Алжир (1529) • Корон Туніс (1534) • Туніс (1535) • Превеза Кастельнуово Алжир (1541) • Ніцца Гоцо (1551) • Тріполі (1551) • Оран (1556) • Балеарські острови (1558) • Джерба (1560) • Мальта (1565) • Лепанто Туніс (1574) • Велика Турецька війна

Іспанський напад на Голетту (1535)

Туніська війна — здійснена німецько-римським імператором Карлом V у 1535 році спроба закріпитись на північному узбережжі Африки. Габсбурги вихвалялись тим, що в їхніх володіннях ніколи не заходить сонце; із захопленням Тунісу їхня влада розповсюдилась й на Північну Африку.

Підготовка[ред.ред. код]

Африканська авантюра Габсбургів була спровокована діями знаменитого пірата Хайр-ад-Діна Барбаросси, який закріпився на території сучасного Тунісу, звідки за сприяння французької корони під час регулярних вилазок спалював та грабував міста на узбережжі Італії.

Вкрай релігійний імператор Карл V, пам’ятаючи про досягнення своїх пращурів, католицьких королів, у боротьбі з «невірними», оголосив «хрестовий похід» проти турків. Він зібрав 30 тисяч солдат, заручився підтримкою генуезького флоту та винайняв у мальтійських лицарів найбільший корабель того часу, що мав назву «Санта-Анна».

Габсбурги в Африці[ред.ред. код]

Основною подією туніської експедиції була тривала й кровопролитна облога фортеці Голетта, після взяття якої почалось майже поголівне винищення мусульманського населення. Місцевий хафсидський правитель був змушений визнати імператора своїм сюзереном, а в портовій Голетті було встановлено іспанський гарнізон. Такий стан справ зберігався до 1569 року, коли алжирський бей Улудж Алі відвоював у іспанців Туніс.

Вже за чотири роки після перемоги при Лепанто дон Хуан Австрійський знову витіснив «сарацинів» з околиць Голетти. Він сподівався перетворити цю частину Магріба на перше на півночі Африки християнське королівство і, поклавши на свою голову корону цієї держави, взятись за реконкісту на зразок тієї, з якої свого часу народилась Португалія. Протидія власного брата, Філіпа II, змусила його облишити ці плани.

Край африканській конкісті поклала 1574 року Османська імперія. Султан направив до Тунісу флот, яким командували Улудж Алі і Сінан-паша. Вони змістили покірну іспанцям Хафсидську династію. Хуан Австрійський відплив на допомогу іспанському гарнізону з Сицилії, він запізнився внаслідок шторму. Під його командуванням перебував майбутній письменник Сервантес, за свідченнями якого полонені в Голетті християни завершили своє життя рабами на турецьких галерах.

Підсумок[ред.ред. код]

Плани завоювання Африки вкотре стали для іспанської корони коштовною невдачею. Одна лише первинна експедиція Карла V коштувала не менше за мільйон дукатів. Подальші зусилля з утримання Голетти змушували християнніших монархів влізати у борг до Фуггерів та інших банківських домів. За рік після залишення Голетти іспанська корона оголосила про своє банкрутство, внаслідок якого пішла на поступки повсталим нідерландцям.

Література[ред.ред. код]

  • James D. Tracy. Emperor Charles V, Impresario of War. Cambridge University Press, 2002. ISBN 0-521-81431-6. (англ.)
  • Roger Crowley. Empires of the Sea: The Siege of Malta, the Battle of Lepanto, and the Contest for the Center of the World. Random House, 2009. ISBN 0-8129-7764-5. (англ.)