Тупаєві
| Тупаєві | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cladobatae Cladobatidina | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тупаєві (Tupaiidae) — родина ссавців ряду Тупаєподібні (Scandentia)[1]. Тупая — тварина, схожа на вивірку (малайське слово «тупай» означає дендрофільного гризуна, хоч тупаю, хоч вивірку), і в магазинах їх часто продають як азійську вивірку, у них навіть хвости однаково довгі й пухнасті. Тупаї дуже активні, агресивні і територіальні. Вони мешкають у лісах на деревах, але часто полюють на землі, за ящірками і комахами.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина тіла — 10-25 см, хвоста — 14-20 см, важать від 30-60 г (тупая карликова) до 350 г (урогале). Кінцівки короткі, великі пальці не протиставляються іншим, на пальцях — серпоподібні кігті. Пальці не хапальні. Зубів — 38.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Тупаєві зустрічаються на території від Індії до Філіппін і від Південного Китаю до островів Ява, Борнео, Суматра і Балі. Мешкають у тропічних дощових і гірських лісах, а також на плантаціях Індостану, Індокитаю, на острові Хайнань і багатьох островах Малайського архіпелагу до Західних Філіппін. Тупаї ведуть денний спосіб життя, живуть парами і поодинці на деревах, у заростях чагарників, часто на землі.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Тупаї дуже агресивні і нападають на порушників кордонів — сутичка буває короткою, жорстокою і безкровною. Переможений знаходиться в стані глибокої депресії, але йому вдається нормалізувати свій стан, якщо він віддалиться від переможця і сховається з поля його зору. В іншому випадку вміст хімічних речовин в крові у переможеного підвищується, він починає втрачати вагу і вмирає (через 2-16 днів).
Живляться комахами і плодами. Народжують 1-4 дитинчат. Всеїдні. У них прекрасний зір і відмінний слух, що допомагає їм добувати корм. Вдень вони активні, зустрічаються, як на деревах, так і на землі. Живуть поодинці або парами, іноді — групами.
Дорослі тупаї мітять потомство виділеннями своїх залоз, це допомагає дорослим впізнати своїх дитинчат, які в іншому випадку будуть атаковані і вигнані з території. У міру того, як дитинчата досягають віку статевої зрілості (60 днів) і залози їх починають виробляти секрет, молоді самці і самки також починають мітити територію своєю сечею і своїм запахом. Це дратує батьків (запах синів негативно діє на їх батьків, а запах дочок — на їх матерів), і в крові у старшої пари виробляються хімічні речовини, які збуджують у них агресивність і приводять у стан стресу. У стресованих тварин залози більш не виділяють секрету і вони не можуть помітити своє потомство (присутність молодих самців, кастрованих незадовго до досягнення ними віку статевої зрілості, старші самці переносять цілком спокійно).
Класифікація[ред. | ред. код]
- Родина Тупаєві (Tupaiidae)
- Рід Анатана (Anathana)
- Рід Дендрогале (Dendrogale)
- Рід Тупая (Tupaia)
- Тупая північна (Tupaia belangeri)
- Тупая золотобрюха (Tupaia chrysogaster)
- Тупая смугаста (Tupaia dorsalis)
- Тупая звичайна (Tupaia glis)
- Тупая тонконога (Tupaia gracilis)
- Тупая польова (Tupaia javanica)
- Тупая довгонога (Tupaia longipes)
- Тупая карликова (Tupaia minor)
- Тупая каламіанська (Tupaia moellendorffi)
- Тупая гірська (Tupaia montana)
- Тупая нікобарська (Tupaia nicobarica)
- Тупая палаванська (Tupaia palawanensis)
- Тупая строката (Tupaia picta)
- Тупая червона (Tupaia splendidula)
- Тупая велика (Tupaia tana)
- Рід Урогале (Urogale)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Groves, C. P. (2005). Wilson, D. E.; Reeder, D. M, eds Mammal Species of the World Baltimore: Johns Hopkins University Press. OCLC 62265494. ISBN 0-801-88221-4.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |