Сава Туптало
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (лютий 2020) |
| Сава Туптало | |
|---|---|
 | |
| Народження |
1600 Макарів, Київська округа, Київська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 6 січня 1703 |
| Діти | Димитрій (Туптало) |
 Сава Туптало у Вікісховищі | |
Сава Григорович Туптало (близько 1599, м. Макарів, нині Київська область — 6 січня 1703, м. Київ) — сотник макарівський і київський, козацький діяч, благодійник.
Життєпис[ред. | ред. код]
Сава Туптало — батько митрополита ростовського Димитрія (Данила Туптала). Народився в м. Макарів на Київщині. У період Визвольної війни — козак Макарівської сотні, з 1656 року — сотник макарівський і київський (Київського полку). 1661 року емігрує до Києва, оскільки в Макарів повернулася шляхта. Брав участь майже у всіх битвах і походах, які вів Київський полк з 1649 по 1670 рр.
У тяжкому бою за Бишів з військом польським Сава Туптало потрапляє в полон. Польський гетьман Ян Собеський використовує Туптала як дипломата. У 1660 році Сава повертається в Київ і продовжує нести службу. У віці 85 років він збирає «митне» — плату за переправу через річку Ірпінь.
Сотник Сава Туптало був заможним шляхтичем, ревним і благочестивим християнином. Разом із дружиною вони виховали чотирьох дітей — трьох доньок і сина Данила, які присвятили своє життя радикальному наслідуванню Христа — прийняли монаший постриг. Сам Сава Туптало був чоловіком щедрим та, вподобавши собі Кирилівський монастир, 1687 року став його ктитором. У Києві він збудував жіночу Йорданську обитель, у якій служили ігуменями одна за одною три його доньки. Сава Туптало упокоївся в Бозі 1703 р., на 104-му році життя, у празник Богоявлення і похований у Київському Кирилівському монастирі, ліворуч від дверей, що ведуть на хори. Поруч із ним похована дружина — Марія Михайлівна, яка померла у березні 1686 року, у віці 80 літ, а в ногах — їхні дочки.
Сім'я Тупталів була відома серед міщан Києва як щедрі меценати, які захищали православну віру. Вони давали гроші на утримання Києво-Могилянської академії, Кирилівської церкви, а свій двір і будинок Сава переписав церкві Миколи Притиска.
Рід Тупталів мав свій герб — червоний щит, на якому зображено грецьку букву «дельта» з православним хрестом над нею. У гербі Сави Туптала була також грецька літера «сигма», а в гербі Димитрія — «ро». Зображення гербів, зокрема, є на їхніх портретах, що зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві.
Під його прижиттєвим портретом містився підпис: «Благочестивий муж Туптало Сава — Запорозького війська честь і слава»[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нариси з історії Макарівського району. — К. : Логос, 2006. — С. 101.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чухліб Т. Сава Туптало — сотник Війська Запорозького (від Петра Сагайдачного до Івана Мазепи) // Патріот Батьківщини. — 1991. — № 2. — С. 3—4.
- Чухліб Т. Хто згадає Саву? // Вечірній Київ. — 1991. — № 110. — С. 4.
- Сава Григорович Туптало // Українці у світі.
- Козацький сотник Києва Сава Туптало прожив 103 роки
- 100 Великих постатей і подій козацької України. Київський сотник — батько святого Дмитрія Ростовського
- Нариси з історії Макарівського району. — К.: Логос, 2006. — С. 100—101.
- Сава Григорович Туптало // Родовід.
|
