Тур
| †Тур | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Augsburg depiction of an Aurochs
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| † Bos primigenius (Bojanus, 1827) |
||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Бик первісний, або Тур (Bos primigenius) — вид вимерлих диких представників роду бик (Bos), безпосередній пращур свійського бика (великої рогатої худоби). Тур був поширений в Європі, центральній і південно-західній Азії, північній Африці. Тварина існувала в умовах як лісів, так і степів.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Тур — крупна тварина (жива маса до 1200 кг, висота в холці — до 200 см), з важкою головою, довгими розвиненими рогами, високими, міцними кінцівками, чорної, чорно-бурої й червоної мастей.[1][2] Тур відзначався великою силою, швидкістю, злим норовом.[2] Самка тура за лактацію давала 500–700 кг молока.[1]
Сучасна велика рогата худоба походить від кількох різновидностей дикого тура, серед яких виділяють такі: європейський, азіатський і африканський. О. О. Браунер довів близьку подібність тура і сірої степової худоби не тільки за будовою черепа, а й за будовою скелета.[1]
Найвідоміший тур європейський (Bos taurus primigenius Bojanus = Bos primigenius), предок бика свійського. В Україні населяв степи, лісостепи, мішані ліси і був мисливською твариною; вимер у 17 столітті (у середині 17 століття турів спостерігав в Україні Боплан). Остання туриця загинула у Біловезькій Пущі (Польща) в 1627 році.[3] Про поширення турів в Україні свідчать численні географічні назви (Турка, Турійськ, Турія), також є згадки у пам'ятках народної творчості.
Тур як символ [ред.]
Тур — один із українських народних символів. Згаданий в ряді художніх творів, народних казках, переказах та бувальщинах.
Археологічні знахідки в Україні [ред.]
Кістки тура (Bos primigenius Bojanus) були знайдені в обох шарах Занівського-1 та на Підгорівці-2[4]
Див. також [ред.]
- Ватуссі
- 6043 Аврох — астероїд, названий на честь цих тварин (англійська назва)[5].
Примітки [ред.]
- ↑ а б в Підпала Т. В. Скотарство та технологія виробництва молока і яловиччини: Навч. посібник, — Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с.22-25
- ↑ а б Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк, О.Й. Могильний та ін.; За ред. О.Т. Бусенка. — К.: Вища освіта, 2005. — 496 с.: іл. ISBN 966-8081-34-Х (с.: 5)
- ↑ Гузєєв, О. О. Гладирь, Н. А. Зінов'єва, Л. К. Ернст, П. В. Горєлов, М. П. Демчук Генетичний моніторинг аборигенних порід великої рогатої худоби з використанням ДНК-технологій / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва Збірник наукових праць. — 2011, Вип. 160, ч.2. ISSN:2222-8578
- ↑ О. П. Журавльов, С. А. Теліженко Тваринництво та полювання населення Сіверськодонеччини в пізньому неоліті-енеоліті (за результатами археозоологічних досліджень поселень Занівське-І та Підгорівка-2) / Матеріали та дослідження з археології Східної України Збірник наукових праць. — 2008, № 8.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Підпала Т. В. Скотарство та технологія виробництва молока і яловиччини: Навч. посібник, — Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с.22-24
