Туринська папірусна карта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лівий бік карти
Правий бік карти

Туринська папірусна карта — найдавніша збережена географічна і геологічна карта у світі.

Зображує 15-кілометровий відрізок Ваді-Хаммамат із зазначенням сіл, пагорбів, золотоносних копалень і каменоломень, а також відстаней між ними. Виконано близько 1160 року до н.е. для учасників організованої Рамзесом IV експедиції в тамтешні каменоломні.

Карта, яка експонується в Єгипетському музеї Турина, була виявлена ​​наполеонівським посланником — французьким генеральним консулом в Єгипті, Бернардіно Дроветті, в Дейр-ель-Медіні, селі ремісників під Фівами.

У реконструйованому вигляді має розміри 280 на 41 см. Втім, щодо правильного компонування розрізнених фрагментів карти суперечки в науковому середовищі не вщухають.

„Туринська папірусна карта” (за назвою міста зберігання рукопису) відображує план одного з гірничих районів луксорського списку, так звану „Чисту гору”. На мапі збереглися давні позначки: 1 – „дорога, що веде до моря”; 2 – „гора золота” (із зображеними шахтами); 3 – „поселення шукачів золота”; 4 – „стела Мент-Маат-Ра” (фараона Сеті I, батька Рамзеса II); 5 – „дорога Та-Менті”; 6 – „гора Амона”; 7 – „гора, в якій перебуває Амон”; 8 – „святилище Амона на Чистій горі”; 9 – „гора, на якій промивається золото”; 10 – „дорога ...”; 11 – „гора золота”; 12 – „друга дорога, що веде до моря”; 13 – зображення колодязя; 14 – оброблене поле (заштриховане). Привертає увагу те, що укладач мапи надав великого значення святилищам бога-сонця Амона (ототожнення верховного бога Ра). Вірогідно, що гірники золотих копалень належали до храму Амона-Ра.

Див. також[ред.ред. код]