Турки в Україні
 Турки в Україні  |
|
|---|---|
| Загальна кількість | 8844 осіб[1] |
| Найбільші розселення |  Херсонська область: 3 736 Донецька область: 1 791 АР Крим: 964 Миколаївська область: 758 Харківська область: 378 |
| Близькі етнічні групи | турки-месхетинці |
| Мова | турецька, російська, українська |
| Релігія | іслам |
Турки в Україні — турецька етнічна меншина, яка проживає на території України. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 8844 осіб, більшість яких проживає у Херсонській (3736 особи) та Донецькій (1791 особи) областях.
Зміст |
Історія [ред.]
Вперше турки на території України з'явились у XV столітті, захопивши генуезькі торгівельні колонії на південному узбережжі Криму. Згодом Османська імперія встановила протекторат над Кримським ханством.
У 1990-х рр. у зв'язку із збільшенням торгових контактів між Україною і Туреччиною стала рости швидкими темпами турецька діаспора в Україні. Більша частина їх прибувала сюди як трудові мігранти, що працювали переважно у сфері будівництва.[2]
На території України проживає значна кількість представників турецького субетносу — турків-месхетинців. Зазнавши репресій з боку радянської влади, яка в 1944 році депортувала десятки тисяч турків-месхетинців з південних районів Грузії до республік Центральної Азії, вони були змушені покинути Узбекистан через загострення загострення міжетнічного конфлікту та оселятись у багатьох країнах Європи і Азії, зокрема й в Україні.
Розселення [ред.]
Білша частина сучасної турецької громади з'явилась на території України після здобуття нею незалежності — із 262 чоловік у 1989 році (згідно з даними перепису)[3] до 8 844 осіб у 2001 році (згідно з даними перепису)[1].
Динаміку збільшення турецько-месхетинського населення Херсонської області доповнюють дані Всеукраїнського перепису турецько-месхетинського населення, проведеного Державним комітетом України у справах національностей та міграції 1999 року, де фіксувалося ім'я, адреса, попереднє місце проживання та бажання імміґрувати в Грузію.
Для представників громади характерний високий показник народжуваності, що можна побачити спираючись на динаміка кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах Чаплинського району Херсонської області, який є місцем проживання для майже 2/3 турецького населення області (2278 з 3763 осіб)[4], станом на 2001/2002 навчальний рік[5]:
| Орієнтовний рік народження учнів | Навчальні класи | Всього учнів в школах району, осіб | З них турків-месхетинців, осіб | З них турків-месхетинців, % |
|---|---|---|---|---|
| 1995 | 1 | 641 | 72 | 11,2 |
| 1996 | 2 | 720 | 75 | 10,4 |
| 1994 | 3 | 670 | 64 | 9,6 |
| 1992 | 4 | 417 | 35 | 8,3 |
| 1991 | 5 | 739 | 70 | 9,4 |
| 1990 | 6 | 722 | 73 | 10,1 |
| 1989 | 7 | 716 | 59 | 8,2 |
| 1988 | 8 | 732 | 44 | 6,0 |
| 1987 | 9 | 632 | 42 | 6,6 |
| 1986 | 10 | 402 | 19 | 4,7 |
| 1985 | 11 | 407 | 6 | 1,5 |
У деяких селах району діти турецько-месхетинскої національності складають значну частку — Морозівка (76,3 %), Балтазарівка (33,5 %), Надеждівка (30,4 %), Скадовка (25,8 %), Павлівка (23,9 %), Хрестівка (23,6 %).
Другим за кількістю регіоном розселення турків є Донецька область, де вони компактно розселились у межах Артемівського (0,6 % населення), Слов'янського (0,5 % населення) та Великоновосільківського районів (0,3 % населення).[6]
.PNG) |
 |
|
Розселення турків за регіонами України
|
Мова [ред.]
Для турецького населення характерна сильна національна самоідентичність, що пов'язано, насамперед, із високою часткою тих хто вважає турецьку мову рідною:
| Рідна мова[1] | Кількість турків | % |
|---|---|---|
| Турецька мова | 7 923 | 89,6 |
| Російська мова | 567 | 6,4 |
| Українська мова | 133 | 1,5 |
| Інша | 109 | 1,2 |
Традиційна культура [ред.]
На території України діє філія міжнародного національно-культурного товариства турків-месхетинців «Ватан» (батьківщина). Попри те, що в деяких сільських школах кількісно переважають учні турецько-месхетинскої національності ані турецьких шкіл, ані класів, гуртків, факультативів, ані предметів з турецькою мовою навчання немає.
Господарська система [ред.]
Основним заняттям і джерелом доходу турків-месхетинців, які проживають на півдні України, є вирощування овочів та баштанних культур. Для чоловіків характерна зайнятість у сфері будівництва.[11]
Релігія [ред.]
Більшість представників турецької громади сповідує іслам. На честь султана Сулеймана Великого і Роксолани 15 жовтня 2007 року, в присутності високих гостей із Туреччини, була відкрита Маріу́польська мече́ть та однойменний ісламський культурний центр.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г Распределение населения по национальности и родному языку (рос.)
- ↑ Столицю України окупують турки (рос.)
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
- ↑ Турецька може стати регіональною на Херсонщині
- ↑ Турки месхетинці: сучасний стан і проблеми інтеґрації в українське суспільство
- ↑ Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найчисленнішими національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
- ↑ Нові етнічні меншини в Україні як результат міграції (на прикладі турків-месхетинців)
Джерела [ред.]
Бібліографія [ред.]
- Гоманюк Микола Анатолійович. Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві : дис… канд. соціол. наук: 22.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2007. — 184арк. — Бібліогр.: арк. 162—176.
- Малиновская Е. Турки-месхетинцы в Украине: этносоциологический очерк. — К., Генеза, 2006. — 320 с. (рос.)
|
|
|||||
