Турки в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Flag of Turkey.svg Турки в Україні Flag of Ukraine.svg
Загальна кількість 8844 осіб[1]
Найбільші розселення Херсонська область Херсонська область: 3 736
Донецька область Донецька область: 1 791
АР Крим АР Крим: 964
Миколаївська область Миколаївська область: 758
Харківська область Харківська область: 378
Близькі етнічні групи турки-месхетинці
Мова турецька, російська, українська
Релігія іслам


Турки в Україні  — турецька етнічна меншина, яка проживає на території України. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 8844 осіб, більшість яких проживає у Херсонській (3736 особи) та Донецькій (1791 особи) областях.

Зміст

Історія [ред.]

Вперше турки на території України з'явились у XV столітті, захопивши генуезькі торгівельні колонії на південному узбережжі Криму. Згодом Османська імперія встановила протекторат над Кримським ханством.

У 1990-х рр. у зв'язку із збільшенням торгових контактів між Україною і Туреччиною стала рости швидкими темпами турецька діаспора в Україні. Більша частина їх прибувала сюди як трудові мігранти, що працювали переважно у сфері будівництва.[2]

На території України проживає значна кількість представників турецького субетносу — турків-месхетинців. Зазнавши репресій з боку радянської влади, яка в 1944 році депортувала десятки тисяч турків-месхетинців з південних районів Грузії до республік Центральної Азії, вони були змушені покинути Узбекистан через загострення загострення міжетнічного конфлікту та оселятись у багатьох країнах Європи і Азії, зокрема й в Україні.

Розселення [ред.]

Білша частина сучасної турецької громади з'явилась на території України після здобуття нею незалежності — із 262 чоловік у 1989 році (згідно з даними перепису)[3] до 8 844 осіб у 2001 році (згідно з даними перепису)[1].

Динаміку збільшення турецько-месхетинського населення Херсонської області доповнюють дані Всеукраїнського перепису турецько-месхетинського населення, проведеного Державним комітетом України у справах національностей та міграції 1999 року, де фіксувалося ім'я, адреса, попереднє місце проживання та бажання імміґрувати в Грузію.

Для представників громади характерний високий показник народжуваності, що можна побачити спираючись на динаміка кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах Чаплинського району Херсонської області, який є місцем проживання для майже 2/3 турецького населення області (2278 з 3763 осіб)[4], станом на 2001/2002 навчальний рік[5]:

Орієнтовний рік народження учнів Навчальні класи Всього учнів в школах району, осіб З них турків-месхетинців, осіб З них турків-месхетинців, %
1995 1 641 72 11,2
1996 2 720 75 10,4
1994 3 670 64 9,6
1992 4 417 35 8,3
1991 5 739 70 9,4
1990 6 722 73 10,1
1989 7 716 59 8,2
1988 8 732 44 6,0
1987 9 632 42 6,6
1986 10 402 19 4,7
1985 11 407 6 1,5

У деяких селах району діти турецько-месхетинскої національності складають значну частку — Морозівка (76,3 %), Балтазарівка (33,5 %), Надеждівка (30,4 %), Скадовка (25,8 %), Павлівка (23,9 %), Хрестівка (23,6 %).

Другим за кількістю регіоном розселення турків є Донецька область, де вони компактно розселились у межах Артемівського (0,6 % населення), Слов'янського (0,5 % населення) та Великоновосільківського районів (0,3 % населення).[6]

Розселення турків (Україна).PNG Турки в Україні.PNG
Розселення турків за регіонами України
Зміна кількості турків у період між переписами 1939 і 2001 років[7][8][9][10][3][1]

Мова [ред.]

Для турецького населення характерна сильна національна самоідентичність, що пов'язано, насамперед, із високою часткою тих хто вважає турецьку мову рідною:

Рідна мова[1] Кількість турків  %
Турецька мова 7 923 89,6
Російська мова 567 6,4
Українська мова 133 1,5
Інша 109 1,2

Традиційна культура [ред.]

На території України діє філія міжнародного національно-культурного товариства турків-месхетинців «Ватан» (батьківщина). Попри те, що в деяких сільських школах кількісно переважають учні турецько-месхетинскої національності ані турецьких шкіл, ані класів, гуртків, факультативів, ані предметів з турецькою мовою навчання немає.

Господарська система [ред.]

Основним заняттям і джерелом доходу турків-месхетинців, які проживають на півдні України, є вирощування овочів та баштанних культур. Для чоловіків характерна зайнятість у сфері будівництва.[11]

Релігія [ред.]

Докладніше: Іслам в Україні

Більшість представників турецької громади сповідує іслам. На честь султана Сулеймана Великого і Роксолани 15 жовтня 2007 року, в присутності високих гостей із Туреччини, була відкрита Маріу́польська мече́ть та однойменний ісламський культурний центр.

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. а б в г Распределение населения по национальности и родному языку (рос.)
  2. Столицю України окупують турки (рос.)
  3. а б Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
  4. Турецька може стати регіональною на Херсонщині
  5. Турки месхетинці: сучасний стан і проблеми інтеґрації в українське суспільство
  6. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найчисленнішими національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  7. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
  8. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
  9. Всесоюзная перепись населения 1970 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
  10. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Национальный состав населения по республикам СССР (рос.)
  11. Нові етнічні меншини в Україні як результат міграції (на прикладі турків-месхетинців)

Джерела [ред.]

Бібліографія [ред.]

  • Гоманюк Микола Анатолійович. Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві : дис… канд. соціол. наук: 22.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2007. — 184арк. — Бібліогр.: арк. 162—176.
  • Малиновская Е. Турки-месхетинцы в Украине: этносоциологический очерк. — К., Генеза, 2006. — 320 с. (рос.)