Турнір шести націй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кубок шести націй та потрійна корона

Турнір шести націй — найпрестижніший європейський регбійний турнір збірних команд, в якому беруть участь збірні Англії, Уельсу, Шотландії, Ірландії[1], Франції та Італії. Турнір проводиться щороку в лютому-квітні в одне коло. Збірні, які є господарями поля в матчах із іншими одного року, наступного року проводять гру з тим же супротивником на виїзді.

Турнір є спадкоємцем Турніру п'яти націй, який у свою чергу є спадкоємцем Турніру домашніх націй, першого регулярного чемпіонату збірних команд у північній півкулі.

Переможець турніру 2014 року — збірна Ірландії.

Формат[ред.ред. код]

Мапа розташування учасників турніру

Турнір проводиться щороку, кожна з команд зустрічається з кожною іншою один раз, перевага домашнього поля чергується з року в рік. За перемогу команда отримує два очки, за нічию — одне, за програш — жодного. На відміну від багатьох інших регбійних турнірів система бонусів не застосовується.

До сезону 1994 команди, якщо найбільшу кількість очок набирали дві або більше команд, вони всі оголошувалися переможцями. З 1994 враховується різниця ігрових очок. Якщо вона однакова, переможцем оголошується команда, що здійснила більше спроб. Тільки, коли всі ці показники однакові, перемогу ділять[2]. Практично, станом на січень 2010 різниці ігрових очок вистачало.

Коли команда виграє всі ігри впродовж одного сезону, говорять, що вона здійснила «великий шолом». 5 разів в історії турніру команди здійснювали великий шолом два роки поспіль: Уельс (сезони 1908 та 1909), Англія (1913 та 1914, 1923 та 1924, 1991 та 1992), Франція (1997 та 1998). Найбільше великих шоломів припадає на Англію — 12. Уельс має 10 великих шоломів, Франція — 9, Шотландія −3 й Ірландія — 2.

Перемогу однієї з домашніх націй над трьома іншими домашніми націями називають «потрійною короною». Потрійну корону двічі одна з команд вигравала 4 рази поспіль: Уельс в сезонах 1976, 1977, 1978 і 1979, та Англія в сезонах 1995, 1996, 1997 та 1998. Англія вигравала потрійну корону 23 рази, Уельс — 20, Шотландія та Ірландія — по 10. До 2006 року «потрійна корона» була символічною, а з 2006 року існує відповідний кубок.

Команда, яка зайняла останнє місце в турнірі, отримує символічну «дерев'яну ложку».

У рамках турніру розігрується ще кілька нагород. Кубок Калькутти вручається переможцю гри між Англією й Шотландією з 1879. Його назва пов'язана за тим, що він був зроблений з переплавлених індійських рупій. З 1988 переможцю гри між Ангією й Ірландією вручається Кубок тисячоліття. З 2007 Франція та Італія грають за кубок Джузеппе Гарібальді, заснований на честь 200-ої річниці народження італійського національного героя, який народився в Ніцці в 1807.

Історія[ред.ред. код]

Турнір веде свою історію з 1883. Він був заснований як Турнір домашніх націй: Англії, Ірландії, Шотландії та Уельсу. Франція долучилася до нього в 1910, і турнір став називатися Турніром п'яти націй. Попри те, що Ірландія здобула незалежність, а Північна Ірландія залишилася в Сполученому Королівстві, регбійна команда представляє весь острів. У 1931 Францію вигнали з турніру в зв'язку зі звинуваченнями французьких гравців у професіоналізмі. Регбі зберігало статус любительського виду спорту до 1990-их. Після виключення Франції турнір знову став називатися Турніром домашніх націй. У 1947 Франція повернулася, як і назва Турніру п'яти націй. З сезону 2000 року право грати в турнірі було надано збірній Італії, і турнір отримав свою теперішню назву. Збірна Італії — єдина з команд учасниць, якій ще не вдавалося виграти турнір.

Результати[ред.ред. код]

Загальна таблиця[ред.ред. код]

Команда Турнірів Виграшів
Англія Англія 113 26
Уельс Уельс 113 26
Франція Франція 83 17
Шотландія Шотландія 113 11
IRFU flag.svg Ірландія 113 11
Італія Італія 14 0

Станом на березень 2013.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки й виноски[ред.ред. код]

  1. Збірна Ірландії з регбі є об'єднаною командою Республіки Ірландія та Північної Ірландії
  2. «Rules of the RBS 6 Nations Championship». RBS 6 Nations. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2008-02-24.