Турун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Турун
Золототурун золотоблискучий (Carabus (Chrysocarabus) auronitens Fabricius, 1792)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Хижі жуки (Adephaga)
Надродина: Туруноїдні (Caraboidea)
Родина: Туруни (Carabidae Latreille, 1802)
Підродина: Карабіни (Carabinae Latreille, 1802)
Рід: Турун (Carabus Linnaeus, 1758)


Туру́н (лат. Carabus Linnaeus, 1758 = Tachypus Web., 1801) — рід хижих жуків з родини Туруни.


Розповсюдження[ред.ред. код]

Рід Турун характеризується голарктичним типом ареалу, охоплюючи території від Європи до Північної Америки і включає понад 700 видів, з яких в Північній Америці розповсюджено лише 13. Окремі види мають надзвичайно широкий ареал, який може простягатись на кілька природно-кліматичних зон. Наприклад, ареал Туруна-великозуба фіолетового (Carabus violaceus) простягається від Європи до Ірану та Індії. Проте, більшість представників роду мають вузьколокальні ареали, наприклад, Турун Фабра український [1], приурочені до гірських систем і є ендеміками відповідних територій. В Українських Карпатах поширено 31 вид [2].

Екологія[ред.ред. код]

Всі види роду Турун — це типові хижаки із добре вираженим позакишковим травленням, у багатьох видів розвинена спеціалізація щодо живлення черевоногими молюсками, наприклад, Турун-слимакоїд кримський (Carabus scabrosus tauricus), але більшість поїдає найрізноманітніших безхребетних таких як: кільчасті черви та комахи. Переважна більшість видів приурочена до лісових екосистем і лише невелика частина проживає у відкритих екосистемах альпійських лук, тундри, степів та пустель. Зимування відбувається на стадії імагінальних форм, і дуже рідко личинкових.

Морфологія[ред.ред. код]

До роду Турун належать великі, за розміром види — від 1,5 до 6 см. Для багатьох характерний металічний блиск найрізноманітніших відтінків, але найпоширенішими є синьо-фіолетовий, бронзово-червоний та смарагдово-зелений. Верхня губа є дволопатевою за вийнятком підроду Турун-прокрустес, у якого вона трилопатева. Практично всі види роду позбавлені крил і є нелітаючими. Надкрила зростаються по шву. Скульптура надкрил є найрізноманітнішою — в типових випадках вони несуть 8 позодвжніх боріздок, на дні яких містяться втиснуті цятки. І в боріздках, і в проміжках між ними можуть знаходитись щетинконосні пори. Від цього основного варіанту можуть бути найрізноманітніші відхилення. Боріздки можуть бути сильно згладжені або представлені тільки рядами цяток. Можуть зникати зовсім, часом на надкрилах наявні великі ямкви або ребра забарвлені у яскраві кольори. Число боріздок може бути збільшене до 9, 12 чи навіть до15. Статевий диморфізм проявляється, в першу чергу, у вигляді розширених, у самців, лапок передньої пари ніг тоді як у самок цієї ознаки немає.

Систематика[ред.ред. код]

Турун-великозуб фіолетовий (Carabus (Megodontus) violaceus)
Турун-пахістус голий (Carabus (Pachystus) glabratus)
Плоскотурун непостійний (Carabus (Platycarabus) irregularis)
Турун-тахіпус червононогий (Carabus (Tachypus) cancellatus)
Турун-дамастер японський (Carabus (Damaster) blaptoides)

Підроди роду Турун:
Акротурун (Acrocarabus Lap., 1931)
Справжньотутун (Eucarabus Geh., 1885)
Автотурун (Autocarabus Seidl., 1887)
Турун (Carabus L., 1758)
Морфотурун (Morphocarabus Geh., 1885)
Лептинотурун (Leptinocarabus Rtt., 1896)
Трахитурун (Trachycarabus Geh., 1885)
Офіотурун (Ophiocarabus Rtt., 1896)
Прихованотурун (Cryptocarabus Rtt., 1896)
Круглотурун (Cyclocarabus Rtt., 1896)
Мімотурун (Mimocarabus Geh., 1885)
Архітурун (Archicarabus Seidl., 1887)
Лімнотурун (Limnocarabus Geh., 1885)
Гомеотурун (Homoeocarabus Rtt., 1896)
Гемітурун (Hemicarabus Geh., 1885)
Авлонотурун (Aulonocarabus Rtt., 1896)
Лептотурун (Leptocarabus Geh., 1885)
Астенотурун (Asthenocarabus Lap., 1931)
Діотурун (Diocarabus Rtt., 1896)
Пахітурун (Pachycarabus Geh., 1876)
Орінотурун (Orinocarabus Kr., 1878)
Гадротурун (Hadrocarabus Thoms., 1875)
Ореотурун (Oreocarabus Geh., 1876)
Улотурун (Ulocarabus Rtt., 1896)
Семнотурун (Semnocarabus Rtt., 1896)
Томотурун (Tomocarabus Rtt., 1896)
Скамботурун (Scambocarabus Rtt., 1896)
Турун-пахістус (Pachystus Motsch., 1865)
Водотурун (Hygrocarabus Thoms., 1875)
Хетотурун (Chaetocarabus Thoms., 1875)
Плоскотурун (Platycarabus Mor., 1886)
Турун-пантофіртус (Panthophyrtus Thieme, 1881)
Турун-великозуб (Megodontus Sol., 1848)
Айнотурун (Ainocarabus Mandl, 1973)
Турун-пахікраніон (Pachycranion Sol., 1848)
Турунець (Carabulus Lutsh., 1924)
Золототурун (Chrysocarabus Thoms., 1875)
Турун-акоптолябрус (Acoptolabrus Mor., 1886)
Сфодристотурун (Sphodristocarabus Geh., 1885)
Турун-цехенохілюс (Cechenochilus Motsch., 1850)
Турун-еотрибакс (Eotribax Sem., 1898)
Турун-лептоплезіус (Leptoplesius Rtt., 1898)
Турун-цехенотрибакс (Cechenotribax Sem. & Zn., 1932)
Турун-кратоцехенус (Cratocechenus Rtt., 1896)
Турун-кратоцефалюс (Cratocephalus Kirsch, 1859)
Турун-псевдотрибакс (Pseudotribax Kr., 1884)
Турун-кратофіртус (Cratophyrtus Rtt., 1896)
Кратотурун (Cratocarabus Rtt., 1896)
Турун-аліпастер (Alipaster Rtt., 1896)
Турун-трибакс (Tribax Fisch., 1817)
Турун-мікроплектес (Microplectes Rtt., 1896)
Турун-мікротрибакс (Microtribax Gottw., 1982)
Турун-архіплектес (Archiplectes Gottw., 1982)
Турун-неоплетес (Neoplectes Gottw., 1982)
Турун-лямпростус (Lamprostus Motsch., 1865)
Турун-прокрустес (Procrustes Bon., 1809)
Ґоніотурун (Goniocarabus Geh., 1885)
Турун-дероплектес (Deroplectes Rtt., 1895)
Турун-плезіус (Plesius Sem., 1905)
Аксинотурун (Axinocarabus Mor., 1886)
Турун-коптолябрус (Coptolabrus Sol., 1848)
Турун-дамастер (Damaster Koll., 1836)
Турун-слимакоїд (Procerus Dej., 1826)
Турун-евпахіс (Eupachys Chaud., 1857)
Турун-ліпастер (Lipaster Motsch., 1865)

Види[ред.ред. код]

За різними оцінками виділяють 700-900 видів роду[3]:

Carabus favieri fezzanus
Carabus hispanus
Carabus rutilans

Література[ред.ред. код]

  1. Заморока А.М. Поширення Carabus fabricii ucrainicus (Carabidae, Coleoptera) в Ґорґанському гірському масиві // матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених "Проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу". – Кривий Ріг, - 2004. – с. 27-29
  2. Різун В.Б. Туруни Українських Карпат. — Львів, 2003 р. — 210 с.
  3. Deuve T.; Cruaud, A.; Genson, G.; and Rasplus, J.Y. (2012). Molecular systematics and evolutionary history of the genus Carabus (Col. Carabidae). Mol. Phylogenet Evol. 65(1):259-75. doi: 10.1016/j.ympev.2012.06.015

Посилання[ред.ред. код]

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id1/