Турчинов Олександр Валентинович

Олександр Валентинович Турчинов
6-й в. о. Прем'єр-міністра України
Час на посаді:
3 березня 2010 — 11 березня 2010
Президент	Віктор Янукович
Попередник	Микола Азаров
Наступник	Микола Азаров
18-й Перший віце-прем'єр-міністр України
Час на посаді:
18 грудня 2007 — 11 березня 2010
Президент	Віктор Ющенко Віктор Янукович
Попередник	Микола Азаров
Наступник	Андрій Клюєв
7-й Голова Служби Безпеки України
Час на посаді:
4 лютого 2005 — 8 вересня 2005
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Ігор Смешко
Наступник	Ігор Дріжчаний
Народився	31 березня 1964(1964-03-31) (49 років) місто Дніпропетровськ, УРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Політична партія
Дружина	Ганна Володимирівна Турчинова
Діти	Кирило Валентинович Турчинов
Релігія	євангельський християнин-баптист

Народний депутат України
3-го скликання
ВО «Громада»	12 травня 1998	—	14 травня 2002
4-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	14 травня 2002	—	7 липня 2005
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	25 травня 2006	—	15 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	23 листопада 2007	—	19 грудня 2007
7-го скликання
ВО «Батьківщина»	12 грудня 2012	—

Олекса́ндр Валенти́нович Турчи́нов (* 31 березня 1964, місто Дніпропетровськ) — український політичний та державний діяч. Народний депутат України. Перший заступник голови партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», керівник Центрального штабу «Блоку Юлії Тимошенко». Доктор економічних наук, професор, член Національної спілки письменників України.

Освіта

Освіта вища, у 1986 році закінчив технологічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту (з відзнакою). Кандидатська дисертація «Методичне забезпечення і механізм реформування та оптимізації оподаткування в сучасних економічних умовах» (1995). Докторська дисертація «Тіньова економіка (методологія дослідження та механізми функціонування)» (1997).

Кар'єра

1987–1990 роки — секретар райкому комсомолу, потім завідувач відділу агітації і пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу. Виступив одним з координаторів Демократичної платформи в КПРС, що ратувала за оновлення, децентралізацію Компартії, за що і позбувся партквитка.

Трудовий шлях розпочав на комбінаті «Криворіжсталь».

У 1990–1991 роках — головний редактор Українського відділення інформаційного агентства УНА-прес АПН. У 1991 році очолює Інститут міжнародних зв'язків, економіки, політики і права, у 1992 році його призначено на посаду голови Комітету з роздержавлення і демонополізації виробництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

У 1993 році призначений радником прем'єр-міністра України Леоніда Кучми з питань мікроекономіки. Леонід Кучма лобіює його кандидатуру під час дискусії про лідерство в об'єднанні «Нова Україна», але його активісти віддають перевагу Володимиру Гриньову. В цьому ж році за участю Турчинова створюється партія Всеукраїнське об'єднання «Громада», а він стає її лідером. Щоправда, особливої активності ця організація не виявляє. А сам Турчинов поєднує головування у «Громаді» з науковою роботою. У 1994 році він обіймає посаду генерального директора Інституту економічних реформ, завідувача лабораторії дослідження тіньової економіки Інституту Росії НАН України.

У 1997 році Олександр Турчинов зближується з керівницею корпорації ЄЕСУ Юлією Тимошенко, яка на той час вже отримала мандат народного депутата і почала виявляти інтерес до партійних проектів. Турчинов навіть погоджується поступитися своїм лідерством у «Громаді» — з'являються чутки що в партії буде дві співголови — Юлія Тимошенко та Олександр Єльяшкевич. Проте у вересні 1997 року доволі несподівано головою «Громади» обирають Павла Лазаренка, який тільки-но пішов у відставку і потребував партійного майданчика для опозиційної діяльності.

У 1998 році Турчинов був обраний народним депутатом — за партійним списком «Громади». У березні 1999 року — вийшов із керівництва партії, внаслідок конфлікту з Лазаренком, у травні — з фракції. У липні, разом з Тимошенко, створив нову партію — Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».

Після призначення партійного лідера віце-прем'єром в уряді Віктора Ющенка, очолив фракцію «Батьківщини» і парламентський Комітет з питань бюджету. Як голова Комітету виступив автором кардинальної бюджетної реформи. І саме в цей час, коли бюджетним комітетом керує Олександр Турчинов, в Україні розпочинається стабільне зростання пенсій та заробітних плат. Був одним з авторів Бюджетного кодексу. Після переходу партії до опозиції став одним з фундаторів Форуму національного порятунку (ФНП).

У 2002 році повторно обраний народним депутатом України за списком «Блоку Юлії Тимошенко». Був уповноваженим представником фракції та членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

У 2004 році — один з лідерів Помаранчевої революції. Саме Олександр Турчинов очолює виконком по забезпеченню координації акції громадянського протесту під час подій на Майдані. Також був одним із заступників керівника виборчого штабу Віктора Ющенка.

У лютому — вересні 2005 року обіймав посаду голови Служби безпеки України. В рамках загального реформування апарату управління країною перед ним було поставлено завдання реформувати СБУ, створивши на її базі дві структури з одним підпорядкуванням — національну розвідку і національне бюро розслідувань. У ведення національного бюро розслідувань планувалося передати контррозвідку і всі питання, що зачіпають державну безпеку. Також на цій посаді вперше в Україні ініціював розслідування діяльності газової мафії в Україні. Звільнився з неї за власним бажанням — після відставки уряду Тимошенко.

На парламентських виборах 2006 року знову стає народним депутатом. У Верховній Раді 5-го скликання був заступником голови фракції БЮТ та вдруге обирається членом регламентного Комітету.

23 травня 2007 року указом президента Віктора Ющенко призначений першим заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. На цій посаді Олександр Турчинов у 2007 році зупинив ескалацію конфлікту в країні та забезпечив проведення дострокових демократичних виборів до парламенту.

Втретє обраний народним депутатом на дострокових парламентських виборах 2007 року.

Перший віце-прем'єр-міністр України (19 грудня 2007 — 11 березня 2010).

У травні 2008 року брав участь у виборах Київського міського голови і посів друге місце.

Виконувач обов'язків Прем'єр-міністра України з 3 березня 2010 — 11 березня 2010.

З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 4 в списку. Член Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та інформаційних технологій.

Сім'я

Одружений. Дружина Турчинова Ганна Володимирівна (1970) — кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри іноземних мов Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Син Кирило (1994) — студент.

Інше

Автор понад 100 наукових праць і монографій, присвячених дослідженням корупції, тіньової економіки, тоталітаризму. У 2004 році видав книгу — трилер «Ілюзія страху», і сценарій до однойменного фільму. За мотивами трилеру «Ілюзія страху» у 2008 році знято однойменний фільм, який висували від України на здобуття премії «Оскар» у номінації «Кращий іноземний фільм». Крім того, він відмічений нагородами декількох міжнародних кінофестивалів. Є проповідником євангельсько-баптистської церкви.

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
• Довідник «Відкрита Україна»
• Офіційний сайт О. В. Турчинова
• Верховна Рада України 3-го скликання
• Верховна Рада України 4-го скликання
• Верховна Рада України 5-го скликання
• Верховна Рада України 6-го скликання

Попередник:	Голови Служби безпеки України	Наступник:
Ігор Смешко		Ігор Дріжчаний