Тустань (село)
| село Тустань | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Дубовецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040130150093497 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1621 |
| Населення | 1527 |
| Поштовий індекс | 77170 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°07′56″ пн. ш. 24°45′54″ сх. д. / 49.13222° пн. ш. 24.76500° сх. д.Координати: 49°07′56″ пн. ш. 24°45′54″ сх. д. / 49.13222° пн. ш. 24.76500° сх. д. |
| Водойми | р. Гнила Липа, Бибелька |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Тустань | |
 Тустань | |
| Мапа | |
| |
Ту́стань — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Дубовецької сільської громади. До 2019 року центр сільської ради.
Географічні дані[ред. | ред. код]
Лежить на лівому березі Дністра (між річками Гнила Липа і Бибелька), за 2,5 км від міста та залізничної станції Галич. Через село проходить автошлях на Галич та Підгайці. Населення — 1527 чоловік.
На платформі Тустань зупиняється приміський поїзд Ходорів — Івано-Франківськ.
Неподалік розташована і залізнична станція Галич.
Історія[ред. | ред. код]
На території Тустані виявлено поселення давньоруських часів, а на території сусідньої Медухи — кам'яні знаряддя праці доби бронзи та антропоморфна фігура. У XII—XIII ст. ст. Тустань була місцем стоянки річкових суден, які пливли по Дністру.
Перша письмова згадка про село датується 1621 роком[1].
Радянські здобутки[ред. | ред. код]
На території села колись була центральна садиба колгоспу «Ленінським шляхом». Господарство мало 2551,6 га землі, спеціалізувалося на виробництві свинини. За високі врожаї кукурудзи колгосп був учасником ВДНГ СРСР у 1963 році і нагороджений дипломом II ступеня. У 1965 році він завоював районний перехідний Червоний прапор за високий надій молока і виконання зобов'язань по продажу м'яса державі.
У 1983 р. приєднано села Семаківці й Хоростків.[2] У книгах галицького суду Хоростків згадується 24 червня 1447 року[3], Семаківці — 5 травня 1449 року[4]. Попередньо 27 лютого 1447 р. шляхтич Климент з Семиківець продав своє батьківське село Семиківці Галицького повіту Петру з Добієва.[5]
Сучасність[ред. | ред. код]
У селі є дванадцятирічна школа[6], клуб, бібліотека, амбулаторія[7], шість магазинів, дитячі ясла. За часів Радянської влади село наполовину перебудовано, новоселами стало 62 сім'ї. Занепад рільництва і тваринництва перервала поява в 2000-х роках українсько-данської аграрної компанії «Даноша», яка збудувала в Тустані сучасний фермерський комплекс із потужної свиноферми[8] та вирощування кормів. Оголошено про майбутнє будівництво біогазового заводу наприкінці 2019 року[9].
Церква[ред. | ред. код]
Церква Святого Василя Великого збудована в 1936 р.[10][11]
Монастир[ред. | ред. код]
- Покровський жіночий монастир Московського патріархату, створений в 1995 р., настоятелька — ігуменя Марія (Тимішак).
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Вихідцем із села є відомий український педагог, перекладач, лексикограф XVI ст. Лаврентій Зизаній.
- Володимир Чав'як «Чорнота» — легендарний повстанський командир та в'язень ГУЛАГу, автор мемуарів[12].
- Ярицький Степан Дмитрович — командир сотні УПА «Звірі», лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
- Добровольський Андрій Омелянович (*11.12.1996—†17.11.2017) — уродженець села Тустань, командир відділення 8-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, загинув на війні з російськими окупантами[13][14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «ТУСТАНЬ, ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОН, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ.» ukrssr.com.ua.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 31
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.160, № 1817а (лат.)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.196, № 2279 (лат.)
- ↑ Підтвердна грамота галицького земського суду на продаж шляхтичем Климентом з Семиківець свого батьківського села Семиківці Галицького повіту Петру з Добієва
- ↑ Тустанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
- ↑ Комунальне некомерційне підприємство «Галицький центр первинної медико-санітарної допомоги» Галицької районної ради Івано-Франківської області. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Перший камінь під другий завод. «Даноша» розпочинає будівництво біогазового заводу у Тустані.
- ↑ «Даноша» наприкінці 2019 року побудує другий біогазовий завод
- ↑ Церква Св. Василя Великого 1936
- ↑ На Прикарпаті знайшли поховання дружини священника з обручкою 1884 року
- ↑ Сьогодні в Івано-Франківську відкриють дошку курінному УПА «Чорноті»
- ↑ Галичани провели в останню путь бійця АТО Андрія Добровольського. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
- ↑ На Прикарпатті поховали 21-річного бійця АТО Андрія Добровольського. ФОТО
Джерела[ред. | ред. код]
- Лазорак Б. Джерельні свідчення до історії села та парафії Тустань Галицького намісництва (XIV—XVIII ст.) // Фортеця: збірник заповідника «Тустань». — Львів : Колір ПРО, 2012. — Кн. 2. — С. 193—213.
- Baliński M., Lipinski T. Tustań // Starożytna Polska. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — T. II. — Część 2. — S. 700. (пол.)
- Tustań 1.) wś, pow. stanisławowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 671. (пол.) — S. 671. (пол.)
| |||||
| |||||||||||
