Тхайнгуєн (місто)
| Тхайнгуєн в'єт. Thành phố Thái Nguyên |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | В'єтнам | |||
| Населення | 330 000 (2010) | |||
| Площа міста | 189,705 км² | |||
| Густота населення | 1740 осіб/км² | |||
| Телефонний код | +84 61 | |||
| Географічні координати | 21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.600° пн. ш. 105.850° сх. д.Координати: 21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.600° пн. ш. 105.850° сх. д. | |||
| Часовий пояс | +7 | |||
| Міська влада | ||||
  Тхайнгуєн
|
||||
Тхайнгуєн (
listenопис файлу) — місто і муніципалітет у В'єтнамі. Він є столицею і найбільшим містом провінції Тхайнгуєн. Місто має 1-у категорію серед провінційних міст і є дев'ятим за величиною[1]. У В'єтнамі широковідомий свої чаєм.[2] У 1959 році він першим містом у В'єтнамі, де запрацював сталеливарний завод[3]. Зараз у місті є великий і швидкозростаючий регіональний університетський комплекс[4]. Населення міста становить 330 000 (на 2010 рік).
Зміст |
Географія [ред.]
Місто розташоване на річці Кау. Його площа складає близько 189,705 км².
Історія [ред.]
Місто зіграло важливу роль у боротьбі В'єтнаму за незалежність під час французької колоніальної епохи.
Повстання у Тай-Нгуен у 1917 році було найбільшою і надзвичано руйнівним антиколоніальним повстанням у французькому Індокитаї між Умиротворенням Тонкінуen у 1880 році і Повстанням у Нге-Тіні 1930-31[5]. У серпні 1917 року в'єтнамські тюремні охоронці повстали у найбільшій у регіоні Нгуенській в'язниці. За допомогою звільнених ув'язнених — звичайних злочинців, а також політичних ув'язнених — і зі зброєю захопленою у арсеналу, повстанці змогли взяти під свій контроль місцеві органи влади. Потім вони створили укріплений периметр, створений за допомогою французьких чиновників та місцевих співробітників, і закликали до загального повстання. Хоча вони змогли лише утримати місто протягом п'яти днів, французькі війська не змогли заспокоїти околиці ще протягом шести місяців, у результаті чого загинуло багато людей з обох сторін.[5]
Під час Першої індокитайської війни, провінція відіграє важливу роль у якості безпечної зони (скорочено ATK, в'єтнамською An Toan Khu, 安全区) для В'єтмінь. У 1956 році місто стало штаб-квартирою північного військового округу і називалося В'єтбак до возз'єднання у 1975 році.
Початково Тхайнгуен був невеликим поселенням, яке включало чотири житлові квартали, два містечка і шість комун з населенням близько 140 000, Тхайнгуен став містом 19 жовтня 1962 року. До цієї дати, область була частиною комуни Донгмо (в'єт. Đồng Mô), району Донгі (в'єт. Đồng Hỷ).
Адміністративно-територіальний устрій [ред.]
Тхайнгуен включає в себе 19 районів та 9 комун.
Райони [ред.]
|
|
|
Комуни [ред.]
|
|
Галерея [ред.]
-
Гігантський чайник біля чайної компанії Танкуонг
-
Головні ворота сталеливарного заводу
-
Музей етнічної культури
-
Університет Тхайнгуена, головна адміністративна будівля
Примітки [ред.]
- ↑ QUYẾT ĐỊNH VỀ VIỆC CÔNG NHẬN THÀNH PHỐ THÁI NGUYÊN LÀ ĐÔ THỊ LOẠI I TRỰC THUỘC TỈNH THÁI NGUYÊN
- ↑ «Thai Nguyen brews up a tasty tea festival». Vietnam Investment Review. 5 November 2011. Процитовано 19 June 2012.
- ↑ «TISCO - Leading Light of Steel Industry». Vietnam Business Forum. 3 May 2012. Процитовано 2012-06-19.
- ↑ «Thai Nguyen University». Процитовано 2012-06-19.
- ↑ а б Zinoman Peter Colonial Prisons and Anti-colonial Resistance in French Indochina: The Thai Nguyen Rebellion, 1917 // Modern Asian Studies. — Т. 34. — (2000) С. 57–98. Переглянуто: 20120607.
Координати: 21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.600° пн. ш. 105.850° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
|
|||||||||||||||||||||
