Тхайнгуєн (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тхайнгуєн
в'єт. Thành phố Thái Nguyên
Тхайнгуєн
Основні дані
Країна В'єтнам
Населення 330 000 (2010)
Площа міста 189,705 км²
Густота населення 1740 осіб/км²
Телефонний код +84 61
Географічні координати 21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.600° пн. ш. 105.850° сх. д. / 21.600; 105.850Координати: 21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.600° пн. ш. 105.850° сх. д. / 21.600; 105.850
Часовий пояс +7
Міська влада
Тхайнгуєн (Земля)
Тхайнгуєн
Тхайнгуєн

Тхайнгуєн (Аудіо listenопис файлу) — місто і муніципалітет у В'єтнамі. Він є столицею і найбільшим містом провінції Тхайнгуєн. Місто має 1-у категорію серед провінційних міст і є дев'ятим за величиною[1]. У В'єтнамі широковідомий свої чаєм.[2] У 1959 році він першим містом у В'єтнамі, де запрацював сталеливарний завод[3]. Зараз у місті є великий і швидкозростаючий регіональний університетський комплекс[4]. Населення міста становить 330 000 (на 2010 рік).

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване на річці Кау. Його площа становить близько 189,705 км².

Історія[ред.ред. код]

Місто зіграло важливу роль у боротьбі В'єтнаму за незалежність під час французької колоніальної епохи.

Повстання у Тай-Нгуен у 1917 році було найбільшою і надзвичано руйнівним антиколоніальним повстанням у французькому Індокитаї між Умиротворенням Тонкінуen у 1880 році і Повстанням у Нге-Тіні 1930-31[5]. У серпні 1917 року в'єтнамські тюремні охоронці повстали у найбільшій у регіоні Нгуенській в'язниці. За допомогою звільнених ув'язнених — звичайних злочинців, а також політичних ув'язнених — і зі зброєю захопленою у арсеналу, повстанці змогли взяти під свій контроль місцеві органи влади. Потім вони створили укріплений периметр, створений за допомогою французьких чиновників та місцевих співробітників, і закликали до загального повстання. Хоча вони змогли лише утримати місто протягом п'яти днів, французькі війська не змогли заспокоїти околиці ще протягом шести місяців, у результаті чого загинуло багато людей з обох сторін.[5]

Під час Першої індокитайської війни, провінція відіграє важливу роль у якості безпечної зони (скорочено ATK, в'єтнамською An Toan Khu, 安全区) для В'єтмінь. У 1956 році місто стало штаб-квартирою північного військового округу і називалося В'єтбак до возз'єднання у 1975 році.

Початково Тхайнгуен був невеликим поселенням, яке включало чотири житлові квартали, два містечка і шість комун з населенням близько 140 000, Тхайнгуен став містом 19 жовтня 1962 року. До цієї дати, область була частиною комуни Донгмо (в'єт. Đồng Mô), району Донгі (в'єт. Đồng Hỷ).


Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Тхайнгуен включає в себе 19 районів та 9 комун.

Райони[ред.ред. код]

  • Trưng Vương
  • Thịnh Đán
  • Tân Long
  • Quán Triều
  • Quang Vinh
  • Quang Trung
  • Hoàng Văn Thụ
  • Đồng Quang
  • Phan Đình Phùng
  • Túc Duyên
  • Tân Thịnh
  • Gia Sàng
  • Tân Lập
  • Phú Xá
  • Cam Giá
  • Trung Thành
  • Hương Sơn
  • Tân Thanh
  • Tích Lương

Комуни[ред.ред. код]

  • Tân Cương
  • Phúc Trìu
  • Phúc Xuân
  • Thịnh Đức
  • Phúc Hà
  • Lương Sơn
  • Cao Ngạn
  • Đồng Bẩm
  • Quyết Thắng
  • Đồng Mô

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. QUYẾT ĐỊNH VỀ VIỆC CÔNG NHẬN THÀNH PHỐ THÁI NGUYÊN LÀ ĐÔ THỊ LOẠI I TRỰC THUỘC TỈNH THÁI NGUYÊN
  2. «Thai Nguyen brews up a tasty tea festival». Vietnam Investment Review. 5 November 2011. Процитовано 19 June 2012. 
  3. «TISCO - Leading Light of Steel Industry». Vietnam Business Forum. 3 May 2012. Процитовано 2012-06-19. 
  4. «Thai Nguyen University». Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2012-06-19. 
  5. а б Zinoman Peter Colonial Prisons and Anti-colonial Resistance in French Indochina: The Thai Nguyen Rebellion, 1917 // Modern Asian Studies. — 34 (2000) С. 57–98. Процитовано 20120607.

Координати: 21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.600° пн. ш. 105.850° сх. д. / 21.600; 105.850{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку