Тхімпху-чортен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 27°27′59″ пн. ш. 89°38′16″ сх. д. / 27.46639° пн. ш. 89.63778° сх. д. / 27.46639; 89.63778

Тхімпху-чортен

Меморіальний чортен у Тхімпху — буддійський монастир в Бутані, розташований на Добум Лам у південно-центральній частині Тхімпху, неподалік від індійського військового госпіталю.

Основні відомості[ред.ред. код]

Чортен зведено 1974 року в пам'ять про Третього короля Бутану Джігме Дорджі Вангчука (1928–1972). Цей чортен охоче відвідують бутанці й туристи, він є однією з головних пам'яток міста.[1] 2008 року чортен було відремонтовано та розширено. Він вважається найпомітнішим релігійним об'єктом в Бутані.[2] Його освятив Дуджом Рінпоче.[3]

На відміну від інших чортенів, там не містяться рештки короля, там розміщена фотокартка померлого короля в церемоніальному одязі в залі на першому поверсі.[2] Будівництво цього чортена відповідає волі короля, який бажав збудувати просторове втілення свідомості Будди[4]

Чортен відвідують паломники, оскільки вважається, що Третій король Бутану мав особливу святість й дивовижні властивості.

Історія[ред.ред. код]

Проект Меморіального чортена належить Дунгсе Рінпоче (1904–1987) відповідно до традицій школи Н'їнгма.[1] Чортен було зведено 1974 року як данина пам'яті королю, померлому 1972 року. Будівництво здійснювалось за ініціативою королеви-матері Аші Пхунцо Чоден Вангчук.

Архітектура[ред.ред. код]

Чортен планувався як найпомітніша релігійна споруда в столиці.[2] Чортен виконано в тибетському стилі, як класична ступа, з пірамідальною колоною, увінчаною півмісяцем і Сонцем.[3][5]

Всередині чортена встановлено унікальний вівтар, в центрі якого - Будда Самантабхадра, тантричне божество в формі яб-юм, що символізує Дхармакаю — блакитне, приховане тіло Будди. З боків розташовано кілька десятків інших тантричних божеств, нерідко у гнівній формі та в формі яб-юм.[6]

До чортена примикає монастирська будівля.

Зовнішня сторона[ред.ред. код]

Чортен вінчає золотий шпиль, над яким ще один, малий золотий шпиль. Ступа розміщується в саду. Біля входу в комплекс стоять захисники — Авалокітешвара, Манджушрі й Ваджрапані.[1] Всередині — Шабдрунг, Будда й Падмасамбхава. Праворуч — великі молитовні колеса.[1] Старі регулярно приходять крутити молитовні колеса й передусім велике червоне колесо та читають молитви в храмі.[2] Комплекс має чотири входи, але тільки один відкрито для відвідувачів храму.[4]

Інтер'єр[ред.ред. код]

Ліворуч: вид збоку. Праворуч: Вид з головного входу

Чортен має чотири вівтарі в заглибленнях ступи, в кожному з яких — статуї й мандали.[2] Нижній поверх присвячено божеству Пхурпа. На вівтарях містяться зображення Третього короля.

Сходами можна піднятись на другий, третій та верхній поверхи. На кожному з них — свої ніші з вівтарями, інтер'єр прикрашений дерев'яним різбленням.[2][4] Третій поверх присвячено школі Каг'ю.[1]

Тексти в чортені були приховані Падмасамбхавою, а потім знайдені як тертони у XII та XIX століттях.[1]

Верхній поверх містить зображення богів школи н'їнгма, які відповідають їхньому баченню у проміжному стані бардо. Ще вище верхнього поверху можна піднятись на галерею, звідки відкривається вид на місто.[1]

Релігійна практика та свята цечу[ред.ред. код]

Молитовні колеса

Чортен прийнято, відповідно до буддійської традиції, обходити за годинниковою стрілкою, при цьому крутити молитовні колеса.[2]

Велике свято «Молам Ченмо» супроводжується ритуалами, які проводить Дже Кемпо (релігійний лідер Бутану), він роздає благословення присутнім.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Pommaret, Francoise (2006). Bhutan Himlayan Mountains Kingdom (5th edition). Odyssey Books and Guides. с. 171–2. 
  2. а б в г д е ж «National Memorial Chorten – Thimphu». Bhutan360.com. Архів оригіналу за 2012-04-30. Процитовано 2012-12-12. 
  3. а б Frank; Robin Mason (2008). Bhutan: Ways of Knowing. IAP. с. 186. ISBN 593117345 Перевірте значення |isbn= (довідка). Процитовано 2012-12-12. 
  4. а б в г «The National Memorial Chorten». Процитовано 2012-12-12. 
  5. Brown, Lindsay; Bradley Mayhew, Stan Armington and Richard Whitecross (2002). Bhutan. Lonely Planet,. с. 82. ISBN 1864501456. Процитовано 2012-12-12. 
  6. Carpenter, Russell B.; Blyth C. Carpenter (2002). The blessings of Bhutan. University of Hawaii Press. с. 142. ISBN 0824826795. Процитовано 2012-12-12.