Тяньгун-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тяньгун-1
Тяньгун-1
екіпаж 3 (не відвідувалась)
космодром Цзюцюань, майданчик LA-4/SLS-1
статус На орбіті
маса 8,5 т.
довжина 10,4 м
ширина 60 м
діаметр 3,35 м
об’єм 15 м³
швидкість 29,800 км/год

Тяньгун-1 (кит. 天宫一号, буквально «Небесний палац-1») — китайська орбітальна станція, що призначена для відпрацювання технологій зближення і стикування космічних апаратів. Вперше в китайській космічній програмі, заплановане стикування: «Тяньгун-1» буде зістикований з безпілотним космічним апаратом «Шеньчжоу-8».

Китай планує створити свою орбітальну станцію до 2020. Вона буде важити близько 60 тонн і приблизно вшестеро поступатиметься за розмірами 600-тонній МКС[Джерело?]. Модель станції вперше було продемонстровано 25 січня 2009 року на центральному телебаченні Китаю.

Технічні дані[ред.ред. код]

«Тяньгун-1» створено на основі космічного корабля «Шеньчжоу», але вона істотно від нього відрізняється. Її службовий модуль, оснащений сонячними батареями, буде коротшим, ніж у кораблів серії «Шеньчжоу». На місці спускного апарату і побутового відсіку (орбітального модуля) встановлено лабораторний модуль, діаметром до 3,35 м (більший, ніж у кораблів). У передній частині модуля встановлено андрогінно-периферійний агрегат стикування типу АПАС-89 (аналогічний до встановлених на модулі «Кристал» «станції Мир»). Загальна маса «Тяньгуна-1» складатиме близько 8,5 тонн.

  • Маса — близько 8,5 тонн;
  • Довжина — 10,4 метра;
  • Ширина — 3,35 метра;
  • Житловий обсяг станції — 15 кубометрів.

Основні завдання[ред.ред. код]

Першочерговими завданнями «Тяньгуна-1» є відпрацювання процесу стиковки з кораблями серії «Шеньчжоу», забезпечення нормальної життєдіяльності, праці та безпеки космонавтів у період короткочасного перебування на борту, експерименти в галузі космічної медицини, у сфері використання космічного простору, а також випробування технічного обладнання космічної станції. Самому модулю відводиться роль лабораторії і житлового відсіку для дослідників.

За задумом китайських конструкторів «Тяньгун-1» прослужить у космосі протягом двох років. Модуль здатен забезпечувати життєдіяльність 3 космонавтів протягом 20 діб. Термін його перебування на орбіті складе 2 роки, більшу частину цього часу модуль працюватиме в безпілотному режимі. У планах є також розробка станції Тяньгун-2[1].

Запуск[ред.ред. код]

Спочатку запуск станції було заплановано на кінець 2010.

Однак, на початку березня 2010 з'явилася інформація, що запуск перенесено на перше півріччя 2011, а в лютому 2011 міністерство оборони КНР повідомило, що запуск перенесено на друге півріччя 2011. Точні причини затримки не названо, проте повідомлено, що вона має технічний характер (за повідомленнями ЗМІ, затримки виникли через труднощі з системами життєзабезпечення і дозаправки паливом).

Запуск відбувся 29 вересня 2011 о 16:16, (13:16 GMT), за допомогою модернізованої ракети-носія «Великий похід» (CZ-2F/G) з китайського космодрому Цзюцюань (Jiuquan Satellite Launch Center), розташованого на краю Бадан-Цзіліньскої пустелі в низовині річки Хайхе в провінції Ганьсу[2].

У порівнянні з початковим варіантом, застосованим для виведення на орбіту семи кораблів «Шеньчжоу», модель ракети зазнала 170 технологічних змін, зокрема 38 значних. Найпомітнішою зовнішньою відмінністю став новий головний обтікач діаметром 4,2 м і довжиною близько 12 м. Для безпілотного «Тяньгуна» не потрібна система аварійного порятунку, тому відсутній її рушій. Носова частина обтікача стала овальною.

Модуль «Тяньгун-1» успішно відокремився від другого ступеня ракети-носія «Чанчжен-2F» на висоті 200 кілометрів через дев'ять хвилин після старту о 21:25:45.657 за пекінським часом.

2012 року на станцію може бути доставлено екіпаж, що складається з двох осіб. Заплановані польоти кораблів:

Політ[ред.ред. код]

В результаті двох коригувань орбіти модуль успішно вийшов на орбіту тестування на висоті близько 362 кілометрів над земною поверхнею, всі випробування проходять успішно.

До 18:00 (за пекінським часом) 6 жовтня «Тяньгун-1» здійснив 109 орбітальних витків. Під контролем Пекінського центру управління космічними польотами ведуться роботи по орбітальному випробуванню дистанційного керування, контрольних перемикачів, аудіовізуального устаткування, температури і вологості всередині модуля, стикувального устаткування. Після завершення запуску «Тяньгун-1» Цзюцюаньскій космодром негайно приступив до підготовки до запуску корабля «Шеньчжоу-8», тестування його систем в остаточній збірці.

Команда судна «Юаньван», що знаходиться далеко від берегів Китаю, буде відповідати за контроль першого стикування, в наш час[Коли?] зайнята відпрацюванням контролю стикування. Пекінський центр управління космічними польотами та Сіаньскій центр контролю супутників відслідковують кожен виток «Тяньгун-1», ретельно проводять випробування, точно віддають всі команди, забезпечують нормальний політ і безпечну роботу модуля. Науково-дослідний персонал Академії наук, Космічної науково-технічної корпорації, Космічної науково-промислової корпорації і Електронної науково-технічної корпорації відстежують і контролюють політ «Тяньгун-1», здійснюють перевірку та тестування всього польотного обладнання.

2 листопада 2011 відбулось стикування станції Тянгун-1 та корабля Шеньчжоу-8.

14 листопала 2011 року китайський непілотований космічний корабель «Шеньчжоу-8» успішно здійснив розстикування і повторну стиковку з космічним лабораторним модулем «Тяньгун-1» в понеділок увечері після 12-денного польоту в зістикованому стані, передає Сіньхуа. Процес пройшов успішно, повідомили в Пекінському центрі управління космічними польотами.

Заступник директора Пекінського аерокосмічного центру управління Ма Юнпін повідомив, що корекція орбіти почалася в 22:37 за пекінським часом (18:37 за московським часом) на орбіті заввишки близько 343 кілометрів над земною поверхнею, через 10 днів і 20 годин після відбулася 3 листопада першою стикування.

Нагадаємо, раніше Ма Юнпін зазначав, що відстиковка і повторна стикування займуть близько 30 хвилин[3].

Посилання[ред.ред. код]