Тячів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Тячів
Tjachv gerb.png
Герб Тячева
Тячів
Тячів
Тячів
Тячів на мапі України
Тячів на мапі України
Тячів на мапі Закарпатської області
Тячів на мапі Закарпатської області
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Закарпатська область
Район/міськрада Тячівський район
Рада Тячівська міська рада
Код КОАТУУ 2124410100
Засноване 1329
Статус міста з 1961 року
Населення 9184 (01.01.2011)[1]
Площа 27 км²
Густота населення 183,78 осіб/км²
Поштові індекси 90500
Телефонний код +380-3134
Координати 48°00′58″ пн. ш. 23°34′19″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 23.57194° сх. д. / 48.01611; 23.57194Координати: 48°00′58″ пн. ш. 23°34′19″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 23.57194° сх. д. / 48.01611; 23.57194
Водойма Річка Тиса
Міста-побратими
День міста друга або третя субота-неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Тячів
До обл./респ. центру
 - залізницею 140 км
 - автошляхами 130 км
Міська влада
Адреса 90500, Закарпатська обл.
Тячівський р-н, м.Тячів
вул. Незалежності, 30
Веб-сторінка http://tyachiv.org/
Міський голова Ковач Іван Іванович

Тя́чів — місто районного підпорядкування з 1961, районний центр Закарпатської області. Розташований в Мармароській котловині, на правому березі Тиси, за 136 км на південний схід від Ужгорода.

Назва[ред.ред. код]

Українською Тячів, Тячево, рос. Тячев, угор. Técső, чеськ. Tiačevo, Tjačevo, Ťačovo, Tjačev, рум. Teceu, Teceu Mare, нім. Groß-Teutschenau,

Колишня синагога в Тячеві, де зараз розташований спортзал

Населення[ред.ред. код]

Перепис населення у 1908 році свідчить, що в Тячеві було:

За національним складом у самому місті Тячеві записалися:

Національний склад населення Тячева за переписом 2001 року:

Економіка[ред.ред. код]

Металозавод і харчова промисловість (серед іншого плодоконсервний завод), фабрика мист. виробів. В околицях Тячева розвинуте садівництво, зокрема вирощування яблук . Мад'ярського короля Карла І, де місто разом з Хустом, Вишковом, Довгим Полем та Сігетом було віднесено до королівських міст з наданням привілеїв. Ці населені пункти звільнялися від податків.

Повені[ред.ред. код]

На пам'яті сторожилів, Потисся сильно заливало у травні 1913 р., восени 1937 р. В травні 1970 р. вода прорвала дамбу і ринула в центр міста бо фері хотів стяти і настяв у річку. За дві години Тячів був весь у воді. Багато будинків було знесено водою, особливо ті, що були збудовані з вальків. Тодішній рівень води відмічений на пам'ятнику з кам'яних брил неподалік від районної лікарні.Олег прийшов на допомогу. В Тячеві людей рятували Холодило та фері на гелікоптерах. Потерпілим видавалася грошова допомога, будівельні матеріали, а для найбідніших побудували «фінські» будиночки. Був побудований житловий масив з двоповерхівок на новій вулиці Комсомольській. Через 23 роки, 20-21 грудня 1993 р. стяв фері піднявся рівень Тиси і Тячів знову був у воді.

Повінь 4-5 листопада 1998 р. — ще свіжа в пам'яті. Область Указом президента була оголошена зоною стихійного лиха. До Тячева з усієї України та з-за кордону надходила гуманітарна допомога, продукти харчування, одяг, ліки, будівельні матеріали. В редакцію районної газети надходили листи, в яких на помешкання запрошували потерпілих, пропонувалиось безкоштовне житло. В Угорщину, Словаччину, Румунію та інші держави запрошувалися діти на відпочинок безкоштовно. В санаторії Закарпаття, Криму та Херсона також було запрошено багато дітей. В березні 2000 року місто знову опинился у воді. На порятунок селянам, дорогу до яких затопило, було надано амфібію, але вона виявилася несправною, і рятівників довелося рятувати. Після повені держава надала кошти для укріплення дамб. 27-28 липня 2008 року рівень води в Тисі знову піднявся до небезпечного, але завдяки шлюзу, збудованому після 2000 року, вдалося уникнути значних ушкоджень.

Герб Тячева[ред.ред. код]

Перший існуючий запис про герб міста датовано 28 червня 1701 року. 28 червня 1991 року рішенням сесії міської ради, Тячеву повернено історичний герб. Отже, у 2001 році гербу міста виповнилося 300 років.

Релігія[ред.ред. код]

В місті з давніх часів діють три церкви: реформатська, римо-католицька та греко-католицька.

Реформатська церква заснована у ХІІ ст. Королем Лодіславом Великим, як римо-католицька. Та після поділу церкв у 1556 р. стала Реформатською. До 1944 р. у храмі знаходилася одна з найбагатших бібліотек Мараморощини. На стінах у середині церкви є дві стелли, де записані імена вірників, що загинули у першій та другій світових війнах. Серед загиблих зустрічаються і русинські та гуцульськи прізвища.

Римо-католицька церква збудована у 1780 році.

Греко-католицька церква була збудована у 1852 р. на честь успення Пречистої Діви Марії. У 1948 р., після заборони греко-католицької віри радянською владою, церква була передана православній громаді. Зараз у цьому храмі знов відправляють богослужіння греко-католики.

За роки незалежності збудовано два нові православні храми.

В місті є Молитовний будинок ЄХБ та храм ХВЄ (Церква Живого Бога), адвентисти сьомого дня, Зал Царства Свідків Єгови, діють релігійні громади інших конфесій та напрямків.

Пам'ятники[ред.ред. код]

По вулиці Кошута встановлені два пам'ятники: Тарасу Шевченку та погруддя угорському революціонеру Лойошу Кошуту. В центрі міста - погруддя мешканцю с.Дулово Тячівського району, надпоручнику корпусу генерала Л.Сободи танкісту С. М. Вайді, який загинув в боях за польське місто Творкув (пол. Tworków) 6 квітня 1945 року. Біля Реформатської церкви  погруддя відомому угорському художнику Шімону Голлоші, який певний час мешкав у м.Тячів, воїнам визволителям у міському парку, відновлено пам'ятник загиблим тячівцям у першій та другій світових війнах, виділено місце для пам'ятника воїнам-афганцям. Пам'ятник Леніну нині знятий з постаменту.

Спорт[ред.ред. код]

Спортивні споруди м.Тячів: міський стадіон ім.Л.Бийреша, міські тенісні корти на пять ліній (кращі в області та одні з найкращих в Україні), міні-футбольне поле зі штучним покриттям, баскетбольний майданчик (відкритий), волейбольний майданчик (відкритий), футбольне поле травяне (при ЗОШ №1), футбольне поле асфальтоване (при ЗОШ №1), спортивні зали загальноосвітніх шкіл, спортивний зал ДЮСШ, будується критий басейн, заплановано будівництво критого комплексного спортивного залу.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]