Тікамацу Мондзаемон
Тікамацу Мондзаемон (яп. 近松門左衛門, ちかまつもんざえもん; 1653—1724) — японський драматург театру кабукі і лялькового театру нінґьо-дзьорурі періоду Едо. Справжнє ім'я — Суґіморі Нобуморі (杉森信盛). Псевдонім — Сорінсі (巣林子).
Зміст |
Короткі відомості [ред.]
Тікамацу Мондзаемон народився 1653 року в провінції Етідзен у самурайській родині. Після втрати батьком посади, переїхав до столиці Кіото. Впродовж 20 років Тікамацу писав п'єси для столичного театру кабукі і його директора Сакати Тодзіро. Виконання цих п'єс, спричинило бум кабукі в Центральній Японії і прославило драматурга. 1705 року Тікамацу переїхав до Осаки, де розпочав співпрацю із ляльковим театром нінґьо-дзьорурі під керівництвом Такемото Даю. Обидва сприяли росту популярності цього мистецтва по всій країні.
За своє життя Тікамацу написав близько 20 п'єс для кабукі і понад 100 для тетару ляльок дзьорурі. Характерною рисою його творів були увага до сучасних подій, акцент на протиріччі чеснот обов'язку і людяності. Тікамацу був першим драматургом, який вніс елементи психологічної драми в ляльковий театр.
Серед відомих творів Тікамацу виділяють «Битви Коксінґи»[1] (1715), «Самогубство закоханих в Сонедзакі»[2] (1720), «Самогубство закоханих на острові Амі»[3] (1721), «Олійне пекло»[4] (1721) тощо.
Примітки [ред.]
Джерела та література [ред.]
- (укр.) Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- (рос.) Мондзаэмон Тикамацу. Драмы / Перевод с японского В. Марковой и И. Львовой. М., Искусство, 1963.
