Тімей (Платон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Тімей» — пізній діалог Платона, що виділяється серед інших — він є майже монологом та стосується космології. Мав значний вплив на мислення в період раннього Середньовіччя.

Всесвіт створено Деміурґом (грец. будівельник) ідеальним та беззависним Богом через взаємодію розуму та потреби, який не створив, а лише впорядкував матерію. Всесвіт є сферою, оскільки тільки сфера є рівномірною, а рівномірність є кращою за нерівномірність. Вічна істота (Деміурґ) просто існує, її не називається ані в майбутньому, ані в минулому. Раніше не було ані дня, ані ночі. Тільки після створення останніх створіння навчилися рахувати час. Тільки за цієї умови могла виникнути філософія.

Існує чотири види істот: боги, птахи, риби та сухопутні тварини. Боги є, в основному, вогонь, вони є зірками, тому вічними. Творець сказав богам, що міг би їх знищити, проте, не робить цього свідомо. Він наділив їх можливістю створити смертну частину інших істот, після того як він створив безсмертну та нескінченну частину.

Кожній стихії надається одна із фігур (форма атомів): землі — куб, повітрю — октаедр, воді ікосаедр, вогню — тетраедр. Стихійні елементи не є базовими елементами матерії, наприклад, вогонь є визначеним станом матерії. Основними елементами є два види трикутників: один трикутник — пів-квадрат, другий — із рівномірними сторонами. Кожна зірка відповідає конкретній душі. Душі мають певні (стихійні) почуття, тільки коли вони дають їм опанувати себе, тоді вони провадять правильне життя.

Передбачається цікавий шлях реінкарнації — боязливі чоловіки стають в наступному житті жінками.

Цей діалог сутнісно розкриває ідею Anima mundi, яка була сформульована Платономі стала основним компонентом кількох неоплатоністських філософських систем.

Посилання[ред.ред. код]