Тінисте
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2015) |
| село Тінисте (Калимтай) | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Бахчисарайський район |
| Рада | Тінистівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01020450010047517 |
| Облікова картка | Тінисте |
| Основні дані | |
| Населення | 1 176 |
| Поштовий індекс | 98452 |
| Телефонний код | +380 6554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°44′31″ пн. ш. 33°40′00″ сх. д. / 44.74194° пн. ш. 33.66667° сх. д.Координати: 44°44′31″ пн. ш. 33°40′00″ сх. д. / 44.74194° пн. ш. 33.66667° сх. д. |
| Водойми | р. Кача |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98452, с. Тінисте, вул. Леніна, 23 |
| Карта | |
  Тінисте (Калимтай) | |
 Тінисте (Калимтай) | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тіни́сте (рос. Тенистое) або Калимта́й (крим. Qalımtay, офіційна назва до 1945 року) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, центр Тінистівської сільської ради. Населення — 1 176 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване в долині річки Кача. Місцевість передгірна, клімат м'який. У Тінистому знаходиться гора Таз-Тепе (у перекладі з кримськотатарської — «лиса вершина», народна назва — «Тарілка»). Це найвище місце в селі. У ясну погоду з гори видно море. Навколо села ростуть соснові ліси на землях Бахчисарайського лісгоспу. Сполучення — автомобільне. Покриття доріг — асфальтове.
Економіка[ред. | ред. код]
Раніше Тінисте — центральна садиба колгоспу ім. В. І. Леніна, за яким було закріплено 2695 гектарів сільгоспугідь, на 2014 рік перетворене в сільськогосподарські підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні фруктів і винограду: «Сади Тавриди». ТОВ «Таврида-Агро» і ТОВ «Фермер ЛТД». У селі є холодильник для зберігання фруктів та винограду на 1170 т.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У Тінистому 8 вулиць[1], площа земель, приписаних до села, 2200 гектарів, на якій в 417 дворах, за даними сільради на 2009 рік, значилося 1273 жителі [2] На території села розташовані: Тінистивська школа на 560 місць (існує з 1968 року)[3], дитячий садок на 60 місць, Будинок культури на 650 місць[4], бібліотека, поштове відділення[5], стадіон, гуртожиток на 100 місць, амбулаторія[6]. Є православна церква ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість»[7], мечеть (у старовинній будівлі, повернутій вірянам у 1999 році)[8] і церква адвентистів сьомого дня[9]. Транспортне сполучення з Бахчисараєм, Севастополем і Сімферополем здійснюється автобусами[10].
Історія[ред. | ред. код]
Перше відоме поселення на місці Тінистого — стародавнє городище, засноване в II столітті н. е., на панівній над околицею вершині, стовбуровою горою-останцем Таз-Тепе, яке було передовою заставою херсонеситів. Про цю сторінку історії стало відомо порівняно недавно, коли в 1981 році гору терасували для посадки сосни. Тоді з лопати бульдозера виявили елементи домашнього посуду, курильні трубки, глиняні статуетки, піфос для зберігання зерна. Всі знахідки вказують на час існування городища. Через брак коштів вивчення цього археологічного пам'ятника не було завершено, що є спокусою для так званих «чорних археологів». Пізніше, коли загроза нападу на селище з боку кочових племен стала меншою, життя з гори опустилася в долину. Так були засновані селища, які в майбутньому склали нинішнє село. На місці нинішнього холодильника було село з назвою Маалле (з кримськотатарської — «квартал»). Від нього до нинішніх днів залишилися 3 будинки[11].
У Камеральному Описі Криму 1784 року, в Качи Беш Пареси кадилаці бакчі-сарайскаго каймакамства записані 2 села — Калмитай і Інший Калмитай[12], різні парафії — Маале великого села[13]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783[14], (8) 19 лютого 1784, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Сімферопольського повіту[15]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[16]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії[17], Калимтай був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту.
У Відомостях про всі селища у Сімферопольському повіті… від 9 жовтня 1805, в селі Калантай значилося 29 дворів і 182 жителі, виключно кримських татар[18]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 в селі позначений 31 двір[19]. В результаті реформи волосного поділу 1829 Калантай, згідно «Ведомости про казенних волостях Таврійської губернії 1829», віднесли до Дуванкойської волості (перетвореної з Чоргунської) [20]. На карті 1842 в Калантай 62 двору[21].
-
Центр Тінистого -
Західна околиця -
Середня частина села -
Район колишніх сіл Тас-Тепе і Мале.
Станом на 1886 у селі Калимтай Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 210 осіб, налічувалось 43 дворових господарства, існували мечеть та 2 лавки[22].
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село увійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту (округу)[23], а в 1922 році повіти отримали назву округів[24]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких був створений Бахчисарайський район[25] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, Калимтай був центром Калимтайської сільради Бахчисарайського району[26].
Німецько-радянська війна не пройшла стороною повз село. У 1941 році в околицях села проходив передовий рубіж оборони Севастополя. Воно знаходилося на території IV сектора оборони, яку тримала 8-а бригада морської піхоти Чорноморського флоту. У листопаді 1941 року в результаті важких боїв німецькі війська в околицях села втратили більш як 200 солдатів убитими. Про ці події говорить кладовище німецьких солдатів, яке знаходиться в балці за колишнім селищем Маалле. У 2002 році, на прохання родичів з Німеччини, останки німецьких солдатів було перепоховано. У 1944 році, після звільнення Криму від військ Вермахту, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані до Середньої Азії[27]. 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР переселялись 6000 селян. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Калимтай було перейменовано на Тінисте, а Калимтайська сільрада — на Тінистовську[28]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, прилеглі селища Тас-Тепе і Мале включено до складу Тінистого.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крим, Бахчисарайський Район, Тінисте. КЛАДР РФ. Процитовано 2015 -02-21.
- ↑ Міста і села Україна, 2009, Теністовскій сільрада.
- ↑ Список шкіл. Відділ освіти Бахчисарайської райдержадміністрації в Республіці Крим. Процитовано 16 жовтня 2014.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Про затвердження переліку місць для проведення публічних заходів на території Республіки Крим (PDF). Уряд Республіки Крим. Процитовано 18 січня 2015.
- ↑ Тінисте. Адреси поштових відділень. Все про бухгалтерський облік. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 липня 2019.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|Accessdate=(можливо,|accessdate=?) (довідка) - ↑ Адреса та телефони медичних закладів Бахчисарайського району. Кримський медичний форум. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ Список парафій єпархії. Бахчисарайське благочиння. Сімферопольська і Кримська єпархія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ Документ rb0219001-99. Про повернення у власність культової будівлі. Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Процитовано 21 лютого 2015.
- ↑ ua / tenistovskaya/information/Тінистська школа. Історія[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ 9751788 Розклад автобусів по автобусній зупинці Тінисте. Яндекс-розкладу. Процитовано 21 лютого 2015.
- ↑ Міста і села України, 2009, Тінистська сільрада.
- ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.
- ↑ Чернов Е. А. Ідентифікація населених пунктів Криму і його адміністративно-територіального поділу 1784 р. Азовські Греки. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 5 листопада 2014.
- ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- ↑ Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
- ↑ Лашков Ф. Ф. Ведомости про всіх селищах у Сімферопольському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 9 жовтня 1805. Стор.86 // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. — 1897.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Карта Мухіна 1817. Археологічна карта Криму. Процитовано 8 листопада 2014.
- ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р с. 127.
- ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842. Археологічна карта Криму. Процитовано 12 листопада 2014.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ История міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 197-202. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 30 листопада 2014.
- ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 308.
- ↑ Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
- ↑ Перейменування населених пунктів Криму. Сто тисяч доріг позаду... Процитовано 21 лютого 2015.
