Тіпу Султан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тіпу Султан
TipuSultan1790.jpg
Народився 20 листопада 1750
Деванахалі
Помер 4 травня 1799
Шрірангапатнам
загибель у битві
Інші імена Фатх Алі
Титул падишах
Термін 1782—1799
Попередник Гайдар Алі
Конфесія іслам
Батько Гайдар Алі
Матір Фатіма Фахр-ун-ніса
Діти 16 синів

Тіпу Султан (*20 листопада 1750 —4 травня 1799) — падишах Майсура у 17821799 роках, визначний державний діяч, поет.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Був старшим сином Гайдар Алі, правителя Майсура. Завдяки батькові здобув гарну освіту: знав мови каннада, гіндустані, перськую, арабську, англійську та французьку мови, знався на військовій справі. У 1766–1768 році бере участь у Першій майсурській війні, де на чолі кінноти спустошив Каранатак. У ході війни з маратхами у 1775–1779 роках блискуче діяв на Малабарському узбережжі.

З початком Другої майсурської війни за наказом батька виступив проти британців й 10 вересня 1780 року переміг їх у битві при Поллілурі. У 1781 році захопив Чіттур, а 18 лютого 1782 року розбив англійців при Аннагуді. Після смерті батька 7 грудня того ж року Тіпу швидко повернувся до Майсуру, де переміг свого брата Абдул Карима й став 22 грудня султаном Майсуру. У 1784 році внаслідок укладання сепаратного миру Франції, союзника Майсура, з Великою Британією у свою чергу Тіпу султан вимушен був почати перемовини з англійцями, які завершилися Мангалорським миромякий підтвердив статус-кво.

Володарювання[ред.ред. код]

Реформи[ред.ред. код]

Головними своїми завданнями вбачав розвиток промисловості й торгівлі, здобуття економічної самостійності. Водночас намагався підвищити авторитет Майсуру, розвивав військову справу.

Перш за все оголосив себе падишахом, відмовившисб згадувати Великих Моголів у хутбі. У зовнішній політиці намагався укласти більш тісні союзи з Францією та Османською імперією, вбачаючи основним ворогом британців.

Торгівельні стосунки були налагоджені з Османською імперією (посольство 1785 року до султана Абдул-Гаміда I, а згодом із Селімом III), Персією (з шахом Мухамедом Алі-ханом Зандом), Маскатом (з султаном Гамадом бін Саїдом), державою Дурруні (з Заман-шахом), Шрі-Ланкою, Францією, царством Пегу (сьогодні південна М'янма). Для цього узбережжя Малабару було укріплено та облаштовано портами. У 1787 році відправив велике посольство до короля Людовика XVI. Незважаючи на те, що тіпу не отримав від короля обіцянки військової допомоги, це посольство повернулося з різними французькими майстрами — зброярами, ковалями, склярами, годинникарями, ткачами, 1 лікарем, 2 інженерами, 2 садівниками.

У внутрішній політиці впровадив новий календар, став карбувати нову монету, встановив нову систему мір і ваг на основі французьких. За його наказом споруджуються численні дороги, греблі, громадські будівлі. Багато уваги приділяється системі освіти. Засновується військова школа. Став застосовувати у військах ракети.

Відбуваєтсья модернизація економіки: створюються державні торгівельні компанії, мережа торгівельних факторій навколо Аравійського моря і Перської затоки. Налагоджується торгівля перцем, лісом, кіньми. Засновуються мануфактури з виробництва шовку, цукру, папіру, пороху, ножів, ножиць, мушкетів (20 тисяч щорічно), гармат. Для поліпшення фінансового стану послаблюється податковий тиск.

В релігійному життя виявив терпимість до усіх вірувань та конфесій. Не руйнував індуїстські храми, дозволяв споруджувати церкви.

Війни[ред.ред. код]

У 1786 році армія маратхів вдерлася до Майсуру. У цій короткотривалій війні Тіпу зазнав поразки. Тим більш, що побоювався втручання Хайдарабаду та Британської Ост-Індської компанії. Тому вимушен був віддати маратхам раніше захоплені його батьком землі північніше Майсуру, а також сплати 480 тисяч рупій й погодитися виплачувати данину у 120 тисяч рупій. натомість пешва Мадхав Рао II визнав Тіпу Султана володарем Майсуру.

У 1789 році тіпу виступив проти Дхармараджи, магараджи Траванколора. Останній запросив підтримки від Британської Ост-Індської компанії, яка, у свою чергу у 1790 році разом маратхами та нізамом хайдарабада виступила проти Майсура — розпочалася Третя майсурська війна. Спочатку бої точилися за м.Коїмбатор, потім поширилися Карнатакою. Спроба Тіпу Султана отримати підтримку від французів виявилася марною. Протягом 1791–1792 років Тіпу Султан занав поразки від ворогів й вимушен був погодився на важкий мир: поступився половиною територій, сплатив 30 млн рупій контрибуції.

У 1799 році Наполеон Бонапарт вдерся до Єгипту, згодом плануючи спрямувати французьку армію до південної Індії. Британці, розглядаючи Тіпу Султан в якості потенційного союзника Франції, розпочали проти нього Четверту майсурську війну. Того ж року до майсурської держави вдерлася 50-тисячна армія англійців та їх союзників. Тіпу загинув 4 травня під час облоги Шрірангапатнам. Родину Тіпу Султана було відправлено до Калькути.

Культура[ред.ред. код]

Був щедрим меценатом, зокрема відомо про допомогу 156 індуїстським храмам. Сприяв поширенню мов урду, каннада, фарсі як у громадському життя, так й у ділових паперах.

Джерела[ред.ред. код]

  • Kate Brittlebank: Tipu Sultan's Search for Legitimacy. Islam and kingship in a Hindu domain. Delhi etc 1997.