Тіртханкар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Статуя Махавіри, останнього із 24 тіртханкарів

Тіртханкар (तीर्थंकर - будівник броду) - у джайнізмі людина, яка досягла просвітлення завдяки аскезі і стала прикладом та вчителем для усіх тих, хто прагне духовного наставництва. Вважається, що тіртхакари подолали низькі почуття, такі як гнів, гординю, обман, бажання, і побудували брід через «річку людських злиднів». У кінці свого життя тіртханкари отримують мокшу, тобто звільнення від циклу перенароджень самсари.

24 тіртханкари[ред.ред. код]

Онтологія джайнізму стверджує, що світ вічний, без початку і кінця. Час рухається по колу, як колесо. Світ уже пройшов через незліченну кількість циклів, і пройде через незліченну кількість циклів після нашої доби. Кожен цикл ділиться на два напівцикли: зростання і згасання. В кожному напівциклі народжується 24 тінтхакари. Останнім, двадцять четвертим тінтхакаром нашого напівциклу, був учитель Махавіра (599-527 до н.д.), існування якого вважається встановленим історичним фактом. Діґамбари вірять, що всі тіртханкари були чоловіками, светамбари - що 19-м тіртханкаром була жінка. Наступний тінтхакар, перший у новому напівциклі, буде народжений через 81,5 тисяч років.

Оскільки тіртханкари є наставниками на шляху до просвітлення, їхні статуї вшановуються в джайністських храмах. Проте, тіртханкари не вважаються богами. Джайнізм не вірить у бога-творця, а лише в богів, які, хоча й вищі за людей, усе ще не досягли просвітлення.