Тіто Ортіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тіто Ортіс
Портретзображення
Загальна інформація
Повне ім'я Джейкоб Крістофер Ортіс
Громадянство США США
Дата народження 23 січня 1975(1975-01-23) (39 років)
Місце народження Санта-Ана, Каліфорнія, США
Місце проживання Хантингтон-Біч, Каліфорнія, США
Зріст 188 см
Розмах рук 188 см
Вагова категорія Напівважка (84-93 кг)
Стійка Лівобічна
Стиль Боротьба, кікбоксинг
Команда «Team Punishment»
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 30 травня 1997
Останній бій 7 липня 2012
Боїв 28
Перемог 16
 • нокаутом 8
 • підкоренням 3
 • рішенням 5
Поразок 11
 • нокаутом 4
 • підкоренням 2
 • рішенням 5
Нічиїх 1

Дже́йкоб Крі́стофер Орті́с (англ. Jacob Christopher Ortiz; *23 січня 1975, Санта-Ана, Каліфорнія, США), більше відомий як Тіто Ортіс — американський спортсмен мексиканського походження, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у напівважкій ваговій категорії за версією UFC (2000 — 2003 роки). Член Залу слави UFC.

У 2008 році написав автобіографічну книгу «Це буде боляче. Життя чемпіона зі змішаних єдиноборств» (ISBN 978-1-4169-5541-2). Дружина Тіто Ортіса — американська порнозірка Дженна Джеймсон.

Біографія[ред.ред. код]

Тіто Ортіс народився 23 січня 1975 у місті Санта-Ана, штат Каліфорнія, США, в родині з європейсько-мексиканським корінням. В юності захопився боротьбою. Навчаючись у вищій школі, двічі ставав чемпіоном штату Каліфорнія з боротьби.[1]

Здобуваючи вищу освіту в Каліфорнійському університеті в місті Бейкерсфілд, Тіто працював охоронцем в нічних клубах і тренером з боротьби. Останнє заняття і відкрило йому дорогу в змішані бойові мистецтва: він познайомився із популярним бійцем октагону Танком Ебботтом, якому був потрібен спаринг-партнер. Ебботт допоміг Ортісу дебютувати в UFC.[1]

Свій перший виступ, ще по турнірній схемі, Тіто провів з відносним успіхом — він виграв один бій швидким нокаутом (за 30 секунд) і програв один бій удушенням. Ортіс посилює тренування і вперто змагається, аби досягнути своєї мети і стати чемпіоном світу. За три роки він доводить світові свою майстерність, перемігши рішенням суддів бразильського чемпіона з вале тудо Вандерлея Сілву у бою за вакантний титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії. Здобутий титул Тіто зберігатиме 3 роки (5 успішних захистів титулу, в т. ч. проти Кена Шемрока та Евана Теннера), до приходу у напівважку вагову категорію чемпіона-важковаговика Ренді Кутюра, якому Тіто здає титул.

Протягом ряду років він виступає в рейтингових боях, перемагаючи таких біців, як Кен Шемрок, Форрест Гріффін, Вітор Белфорт. Наприкінці 2006 року Ортіс робить спробу повернути собі титул, викликавши на бій діючого чемпіона, свого давнього суперника, Чака Ліделла. Ліделл відправляє Тіто у нокаут, вже вдруге за свою кар'єру, і Ортіс залишає спроби відновити своє чемпіонство.

Ортіс фотографується з солдатом армії США під час відвідування військової бази «Мінден». Ірак, грудень 2009 року.

Протягом 20072008 років Тіто Ортіс провів лише два бої: внічию із Рашадом Евансом і програшний із Ліото Мачідою. Так само два бої Ортіс проводить протягом 20092010 років, виступаючи проти Форреста Гріффіна (другий бій в кар'єрах бійців) та Метта Хемілла. Обидва поєдинки колишній чемпіон програє за рішенням суддів.

У 2011 році Тіто неочікувано перервав серію невдалих виступів. У бою, який у випадку поразки став би останнім в його кар'єрі, він рішуче здолав переможця 8 сезону «Абсолютного бійця» Раяна Бейдера, відправивши того в нокдаун і застосувавши удушення «гільйотиною». Виконання задушливого прийому принесло екс-чемпіону премію «Підкорення вечора». Через тиждень після цієї пермоги Ортісу запропонували стати на заміну вибувшому бійцю в головному бою на 133 етапі UFC, проти Рашада Еванса. Зробити ще одну сенсацію у Тіто не вийшло: видовищний бій двох екс-чемпіонів завершився для Ортіса технічним нокаутом. Втім, виступ приніс бійцю премію «Бій вечора».

У 2012 році Тіто Ортіс завершив кар'єру. У прощальному бою він спірним рішенням суддів поступився екс-чемпіону Форресту Гріффіну, звівши рахунок у їхньому протистоянні до «2:1» на користь останнього. Бій був відзначений премією «Бій вечора». Напередодні бою Ортіс був включений у Зал слави UFC.[2]

Чутки про скрутний матеріальний стан бувшого чемпіона, через який він, буцімто, і продовжував кар'єру бійця, припинились після того, як Тіто потрапив у ДТП. На фотографіях з місця події було зафіксоване особисте авто Ортіса — білий Rolls Royce Phantom.[3]

Тіто — успішний тренер. Серед здобутків тренованих ним бійців перемога у обох вагових категоріях в третьому сезоні «Абсолютного бійця» і чемпіонський титул у важкій ваговій категорії за версією UFC (Рікко Родрігес).


Статистика в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Поразка США Форрест Гріффін Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02012-07-07 7 липня 2012 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 148» Виграв премію «Бій вечора».
Поразка Бразилія Антоніу Рожеріу Ноґейра Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:15 02011-12-10 10 грудня 2011 Канада Торонто, Онтаріо, Канада «UFC 140»
Поразка США Рашад Еванс Технічний нокаут (удар коліном і удари кулаками) 2 4:48 02011-08-06 6 серпня 2011 США Філадельфія, Пенсильванія, США «UFC 133» Виграв премію «Бій вечора».
Перемога США Раян Бейдер Підкорення (удушення руками) 1 1:56 02011-07-02 2 липня 2011 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 132» Виграв премію «Підкорення вечора».
Поразка США Метт Хемілл Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02010-10-23 23 жовтня 2010 США Анахайм, Каліфорнія, США «UFC 121»
Поразка США Форрест Гріффін Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02009-11-21 21 листопада 2009 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 106»
Поразка Бразилія Ліото Мачіда Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02008-05-24 24 травня 2008 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 84»
Нічия США Рашад Еванс Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-07-07 7 липня 2007 США Сакраменто, Каліфорнія, США «UFC 73»
Поразка США Чак Ліделл Технічний нокаут (удари кулаками) 3 3:59 02006-12-30 30 грудня 2006 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 66» Бій за титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Кен Шемрок Нокаут (удари кулаками) 1 2:23 02006-10-10 10 жовтня 2006 США Голлівуд, Флорида, США «Ortiz vs. Shamrock 3: The Final Chapter» Виграв премію «Нокаут вечора».
Перемога США Кен Шемрок Технічний нокаут (удари ліктями) 1 1:18 02006-07-08 8 липня 2006 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 61»
Перемога США Форрест Гріффін Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02006-04-15 15 квітня 2006 США Анахайм, Каліфорнія, США «UFC 59»
Перемога Бразилія Вітор Белфорт Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02005-02-06 6 лютого 2005 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 51»
Перемога Канада Патрік Коте Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02004-10-22 22 жовтня 2004 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «UFC 50»
Поразка США Чак Ліделл Технічний нокаут (удари кулаками) 2 0:38 02004-04-02 2 квітня 2004 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 47»
Поразка США Ренді Кутюр Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02003-09-26 26 вересня 2003 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 44» Втратив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Кен Шемрок Технічний нокаут (рішення лікаря) 3 5:00 02002-11-22 22 листопада 2002 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «UFC 40» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога Білорусь Володимир Матюшенко Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02001-09-28 28 вересня 2001 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 33» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога Австралія Елвіс Сіносик Технічний нокаут (розсічення) 1 3:32 02001-06-29 29 червня 2001 США Іст Резерфорд, Нью-Джерсі, США «UFC 32» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Еван Теннер Нокаут (кидок) 1 0:30 02001-02-23 23 лютого 2001 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «UFC 30» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога Японія Юкі Кондо Підкорення (больовий прийом на шию) 1 1:51 02000-12-16 16 грудня 2000 Японія Токіо, Японія «UFC 29» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога Бразилія Вандерлей Сілва Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02000-04-14 14 квітня 2000 Японія Токіо, Японія «UFC 25» Виграв титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Поразка США Френк Шемрок Підкорення (удари кулаками) 4 4:50 01999-09-24 24 вересня 1999 США Лейк Чарльз, Луїзіана, США «UFC 22» Бій за титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Гай Мезгер Технічний нокаут (удари руками) 1 9:56 01999-03-05 5 березня 1999 США Бей-Сент-Луїс, Міссісіпі, США «UFC 19»
Перемога США Джеррі Болендер Технічний нокаут (удари руками) 1 14:31 01999-01-08 8 січня 1999 США Новий Орлеан, Луїзіана, США «UFC 18»
Перемога США Джеремі Скрітон Підкорення (удари кулаками) 1 0:16 01998-12-08 8 грудня 1998 США Лос-Анджелес, Каліфорнія, США «West Coast NHB Championships 1»
Поразка США Гай Мезгер Підкорення (удушення руками) 1 3:00 01997-05-30 30 травня 1997 США Аугуста, Джорджія, США «UFC 13»
Перемога США Вес Олбріттон Технічний нокаут (удари кулаками) 1 0:31 01997-05-30 30 травня 1997 США Аугуста, Джорджія, США «UFC 13»

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Tito Ortiz UFC Profile Матеріал сайту www.ufc.com (англ.)
  2. Tito Ortiz - A Hall of Famers Farewell Матеріал сайту www.ufc.com (англ.)
  3. Tito Ortiz Rolls-Royce Phantom Crash Car Expensive Матеріал сайту www.tmz.com (англ.)

Посилання[ред.ред. код]