Тітій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лувр G 375: пеліка Аполлон та Тітій, вазописець Полігнот

Тіті́й (грец. Τιτυός) — син Геї, велетень, що жив на острові Евбея. Коли Лето прямувала в Дельфи, Тітій намагався зґвалтувати її, за що Зевс уразив його блискавкою і скинув у Тартар.

За іншою версією міфа, Тітія вбили стрілами Аполлон і Артеміда. В «Одіссеї» розповідається, що в підземному царстві Тітій лежав простягнутий на землі (він займав своїм тілом дев'ять десятин), і два шуліки постійно роздирали його печінку.

Література[ред.ред. код]