Тіхе
Ті́хе, рідко Тіха , Тіхі (грец. Τύχη) — богиня випадку, дочка Океана (варіанти: Прометея, Зевса) й Тетії. В історичні часи — богиня долі, щастя.
Тіхе прославляли поети, до неї зверталися з палкими молитвами осиротілі люди. Піндар склав гімн на її честь, а в одах вихваляв її як одну з мойр, як захисницю міст, як дочку Зевса Визволителя.
Тіхе вшановували в багатьох містах. Культ Тіхе існував зокрема в Аргосі, де в її храмі зберігалися гральні кості Паламеда. У Сікіоні її шанували як Тіхе Гірську; в Сосіполі їй віддавали шану разом з божеством — покровителем міста; у Фівах Тіхе була зображена з юним Плутосом на руках.
Крім індивідуальної богині Тіхе, були ще божества жіночої статі — тіхи, які відповідали чоловічим демонам (геніям). Їх вважали опікунами окремих осіб, міст, місцевостей. В Афінах існував культ так званої доброї Тіхе — покровительки міста, яку шанували разом з Добрим Генієм міста. Добра Тіхе згадувалась у вступній формулі кожного народного рішення, на пам'ятниках, відповідних написах, а також на початку будь-якої справи. Особливо поширений був культ Доброї Тіхе в елліністичний та римський періоди.
У Римі Тіхе ототожнювали з Фортуною й зображували жінкою з кулею, кермом та рогом достатку в руках.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Tyche |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.
