Угерсько
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
| село Угерсько | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Стрийська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1176 |
| Населення | 1683 осіб |
| Площа | 12,39 км² |
| Густота населення | 135,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82424 |
| Телефонний код | +380 3245 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°18′03″ пн. ш. 23°54′31″ сх. д. / 49.30083° пн. ш. 23.90861° сх. д.Координати: 49°18′03″ пн. ш. 23°54′31″ сх. д. / 49.30083° пн. ш. 23.90861° сх. д. |
| Водойми | річка Стрий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Стрий |
| Карта | |
  Угерсько | |
 Угерсько | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Уге́рсько (у 1946 — 1993[1] роках — Яблунівка) — село у Стрийському районі Львівської області.
Розташування[ред. | ред. код]
Село Угерсько знаходиться у смузі Прикарпаття, 280 метрів над рівнем моря. Лежить на річці Стрий.
Назва[ред. | ред. код]
Первинна назва села — Угерсько, але 7 травня 1946 року його було перейменовано на Яблунівка. За переказами старожилів, с. Угерсько мало назву «Угрини» в другій половині ХІІ ст.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка за архівними документами про село Угерсько датується 1481 роком. А 19 лютого 1526 року в документі згадується, що Угерсько існувало в Давньоруській державі. З села Угерсько втік в опришки бідний селянин на ймення Довбушок. Втік тому, що скарав пана, якому тоді належало село.
Часи Австро-Угорщини[ред. | ред. код]
1787 року село Угерсько було віддано Станіславу Гороневському за село Туря Велика і Болехів Казимиром Понятовським.
Школи в селі не було, але на території села було побудовано три корчми. Селяни продавали свої клаптики землі корчмарям-лихварям. На території села знаходився водяний Біндіїв млин.
1866 року в селі було закладено фундамент початкової народної школи. 1867 року вчителем було призначено Павла Жемхівського. Закінчено будову 1881 року.
Територія громади села займала 1404 га землі, панський двір — 675 га, село налічувало 75 будинків, 250-літню церкву, яка 1920 р. була розібрана. З 1871 до 1895 року багато молодих людей стали грамотними завдяки вчителю Петру Гнатику. За допомоги священника Льва Горалевича в селі була заснована читальня.
1907 року в селі заснували пожежно-спортивне товариство «Сокіл». На цей час у селі було сформовано два табори селян. Було багато бідних селян, які часто бували у корчмі, більшість з них були змушені виїхати на заробітки до США. Очільники села мали на меті знищити пияцтво, а потім різними шляхами підвищувати рівень освіченості селян, покращити їхній добробут. Із села 1905 р. два чоловіка закінчили гімназію, це Ярослав Горалевич — син священика і Євген Гнатик — син учителя. Ними було засновано драматичний і хоровий гуртки.
1911 року церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви Воскресіння Господнього. Відповідальним інженером був львівський архітектор — Олександр Лушпинський. Будівництво тривало з 1 травня 1912 до кінця 1913 року. Закупили годинник за кошти емігрантів, що жили в Америці.
Світові війни[ред. | ред. код]
Після розпаду Австро-Угорщини 1918 року владу взяли національні українські сили, згодом землі окупувала Польща. У цей час польськими легіонерами був замучений парох села о. Лев Горалевич та вбита його донька.[2]
З 1 серпня 1934 до 1939 року було центром Угерської гміни Стрийського повіту Станиславівського воєводства Польської республіки.
2 липня 1941 року село окупували німецькі війська. Під окупацією село перебувало 3 роки. Нацисти заслали в Німеччину чимало жителів для виконання важких робіт. Проте вони відступили після наближення Червоної армії.
СРСР[ред. | ред. код]
10 листопада 1948 року в с. Угерську заснували колгосп «Радянська Україна», який згодом перейменували в «Прогрес».
9 травня 1968 року в селі відкрили обеліск Слави на честь загиблих на війні. У центрі села учні посадили парк. На території села є низка промислових підприємств. Найстаріше з них — спиртозавод (1911), комбікормовий завод (1972) та пекарня (1967).
На початку серпня 1987 року розпочато будівництво нової школи. 1988 року в селі відбулося районне свято «В оновленому краї», де відбулося відкриття новозбудованого соціально-культурного комплексу, до складу якого ввійшли школа, навчальний корпус для шестиліток, плавальний басейн, будинок культури, приміщення виконкому сільської Ради народних депутатів та реконструйовані будинку побуту та магазин, стадіон і площа.
У травні 1989 року розпочали будівництво пам'ятника Т. Г. Шевченку та І. Я. Франку, за проєктом архітектора Ореста Стасули, а в жовтні того ж року його відкрили. 3 листопада 1991 року відкрили пам'ятник першому директору Володимиру Кульчицькому.
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461502, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 1358 виборців, явка 61,41%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 32,97%, за «Слугу народу» — 22,54%, за «Європейську Солідарність» — 10,91%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 30,36%, за Андрія Кота (самовисування) — 16,27%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 12,89%[4].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,99% |
| російська | 0,77% |
| польська | 0,12% |
Сучасність[ред. | ред. код]
Село активно бере участь у різних культурних та спортивних заходах, що проводяться в районі і області. Діють спортивна школа «Колос», шаховий клуб та є дві футбольні команди.
Сезон 2007—2008 — футбольна команда «Газовик» (Угерсько) стала чемпіоном Стрийського району.
Сезон 2008—2009 — футбольна команда села стала переможцем кубка серед сільських рад Стрийського району.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Богдан-Тадей Галайчук (1911—1974) — український правник, політолог, публіцист, науковець.
- Данчевський Володимир Якимович (1936) — колишній народний депутат України.
- Каваців Ярема Володимирович (1986) — український футболіст.
- Скрут Володимир Григорович (1892—1967) — український підприємець-кондитер та благодійник.
- Василечко Сергій Васильович (2000) — учасник російсько-української війни.
Див. також[ред. | ред. код]
- Угерське газове родовище
- Угерська ґміна
- Язловець — у 1947—1991 роках — Яблунівка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 3280-XII від 11.06.1993[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Мегас О. Трагедія Галицької України, Вінніпег: "Канадийський фермер", 1920, - С. 43-44
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 17 липня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
